Заміж треба виходити за сироту. Родичі чоловіка вважають, що я у його житті ненадовго

Живемо з чоловіком четвертий рік, і з кожним роком я все більше помічаю, як ненавидять мене його родичі. У нього є мама, бабуся і чотири рідні тітки, тобто він виріс серед одних жінок. Живемо ми в іншому місті, у моїй квартирі, яка була в мене до шлюбу із чоловіком.

У шлюбі чоловік теж купив квартиру, але виявилося, що оформив її на свекруху, вона наполягла на цьому.Чоловік мене поставив перед фактом, у мене навіть думки до цього не було, що куплена у шлюбі квартира буде оформлена на когось іншого. Пояснювалося все це тим, що він набагато більше за мене заробляє, тому все, що ми накопичили, начебто гроші чоловіка.

Я, звичайно, теж працюю, але заробляю менше. Мої гроші ми витрачали на життя, на продукти, а його начебто відкладали. Але я з дурості вважала, що все, що зароблено у шлюбі – спільне. І живемо ми в моїй квартирі, бо мені на думку не спадало розділяти наше майно, наші вкладення. А ось воно як виходить.

Чоловік пояснює це тим, що вони його одні вирощували, відмовити матері не може, це найдорожчі люди. Потім ми збирали на машину, ніяк не могли вирішити, на кого ж її оформляти. Був навіть великий скандал із цього приводу, зрештою оформили на чоловіка. А от коли поряд чоловіка не було, свекруха підійшла до мене і сказала, що при розлученні мені нічого не дістанеться. Я шокована була від почутого. Яке розлучення?

Ось, мабуть, які у неї мрії. Після цих слів стало чітко зрозуміло, як вони ставляться до мене, чому квартиру вона просила на себе оформити.

Я навіть не знала, як про це сказати чоловікові. Намагалася до нього донести це якось акуратно, щоби знову не було скандалу. Але, мабуть, я дуже м’яко надала всю інформацію, бо він сказав, що саме його родичі на мене ображаються. Виявляється, що це я не хочу з ними ріднитися та наближатися.

У моїх батьків є будинок, і рідня чоловіка вважає, що мій батько та мама просто зобов’язані постійно запрошувати їх до себе на шашлики та в лазню, а ще мають повністю забезпечувати овочами та фруктами з городу, адже вони не мають своєї ділянки. А те, що городи є у сестер його матері, так і не вважається.

Мої батьки – дуже доброзичливі та хлібосольні люди. Нехай і не завжди, але досить часто дають їм по ящику огірків, перців, томатів у сезон, не кажучи вже про те, що часто вожу зелень, картоплю, буряк, моркву.

Я зрозуміла, що з боку родичів чоловіка постійна заздрість. Вони заздрять нашому життю, заздрять життю моїх батьків. Батьки багато і важко працюють, щоб був достаток, щоби був хороший урожай. Мати чоловіка часто здає золото до ломбарду, нібито не вистачає грошей, хоч і грошима чоловік допомагає.

Одного разу я не виявила вдома своїх золотих сережок та ланцюжка. Чоловік каже, що я сама посіяла, коли я натякнула, що може свекруха віднесла їх до ломбарду. Було й таке, що із заначки зникали невеликі суми грошей. Чоловік почав часто виголошувати, що свекрусі потрібні нові зуби, що зараз правильніше їй віддати гроші, ніж нам полетіти відпочивати. Він основний видобувач, якщо говоритиму різко проти, то сваритимемося.

Коли поруч чоловіка немає, його рідня постійно натякає мені, що у його життя ненадовго. Ось що робити у такій ситуації? Чоловіка не хотіла би втрачати. Коли не контактує він з ними, у нас все просто чудово: він дбає, робить сюрпризи, дарує подарунки, багато сміємося, радіємо життю. Варто свекрусі з’явитися – все змінюється. Хоча ми живемо майже за 100 км від них, але так виходить, що через роботу свекрухи (доїжджає) доводиться бачитися та жити в одній квартирі по 3-4 дні. Порадьте, як би перехитрувати його родичів? Яку вибрати стратегію поведінки?