Сергій любив прийомну дочку, але часто піднімав розмову про спільну дитину. Дружина ухилялася, посилаючись на те, що хочеться пожити для себе!

Spread the love

Дівчина мала вищу медичну освіту, працювала у великій медичній лабораторії. У студентстві одружилася зі своїм колишнім однокласником, народила дочку. На жаль, шлюб розпався, оскільки чоловік любив випити.

Уляна виховувала доньку, жила в однокімнатній іпотечній квартирі. У тридцять два роки Уляна вийшла заміж за молодого успішного інженера. На момент весілля Сергієві було двадцять сім років. До весілля тихий спокійний хлопець проживав з мамою.

Оскільки молодятам було некомфортно жити разом із тринадцятирічної донькою в однокімнатній квартирі, чоловік запропонував своїми грошима погасити іпотеку дружини та взяти в іншу іпотеку велику двокімнатну квартиру. Пара так і зробила, квартира була придбана.

Однак дружину дуже пригнічувало, що за нормальних зарплат у сім’ї, подружжя було змушене обмежувати свої витрати, щоб платити нову іпотеку. Чоловік запропонував прискорити виплати кредиту за рахунок відрядження закордон. Згідно з початковим планом, така робота планувалася лише на кілька років. Але, як відомо, апетит приходить під час їжі.

Подружжя взяло за правило, щороку виїжджати за кордон на море, потім – двічі на рік. Уляна попросила чоловіка придбати в сім’ю гарну машину, на якій, зважаючи на відрядження чоловіка, переважно їздила сама.

Непомітно минуло сім років. Сергій любив прийомну дочку, але регулярно піднімав розмову про спільну дитину. Дружина ухилялася від народження дітей, посилаючись на те, що іпотеку потрібно платити, добре хочеться жити зараз, а не в старості. Та й уже краще дочекатися, коли дочка, що закінчила школу, знайде собі чоловіка, з’їде з батьківської квартири, тоді можна буде народжувати в цілком комфортних умовах.

Загалом, дружина наполягала на тому, щоб підходити до народження дітей з максимальною відповідальністю, докоряла за несерйозність свого чоловіка. М’який Сергій не любив сперечатися з дружиною, питання про народження спільної дитини не вирішувалося.

Тут набула чинності закономірність, згідно з якою, якщо ти маєш якийсь ресурс і його не використовуєш, рано чи пізно його у тебе відберуть.

Дружина, яка не народжує успішного чоловіка дітей, нагадує собаку на сіні: і сама не використовує чоловіка повною мірою, і іншим дівчатам його не віддає.

На успішного, одруженого, але при цьому чомусь бездітного тридцяти трьох літнього чоловіка  звернула увагу тридцятирічна Інга, завідувачка їдальні. Дівчина сама була розлучена, в її рідному місті у мами Інги виховувалась її п’ятирічна дочка.

Побачивши реальний для себе варіант, дівчина не стала зволікати з рішучими діями: створивши роман з перспективним інженером, вона швидко завагітніла і якраз до святкування першого року стосунків народила Сергію вже власну дочку. При цьому дівчина не скандалила, не тягла чоловіка із сім’ї, справедливо вирішивши, що всю брудну роботу за неї зробить сама дружина Сергія.

Будучи досвідченою мамою, Інга вже через півроку після народження дитини привела себе у відмінну фізичну форму, також залишила другу дочку своїй мамі та знову вийшла на роботу до Сергія. Після того, як Сергій таємно від дружини з’їздив до мами Інги та побачив власну дитину, прив’язався до дочки, Інга зателефонувала дружині Сергія Уляні за вайбером, показала їй дитину і зажадала відпустити чоловіка до себе назовсім, в інше місто.

У стресовій ситуації Уляна повелася саме так, як розраховувала Інга – сама вигнала чоловіка з дому. Опинившись між двома жінками, де одна виганяє чоловіка, а інша – кличе до себе та спільної дитини, Сергій логічно пішов за більш впевненою та цілеспрямованою Інгою. Він залишив Уляні двокімнатну квартиру (за яку щойно завершилися іпотечні платежі), забрав собі машину, розлучився та переїхав до іншого міста до своєї дочки.

Сподіваюся, що він цілком щасливий у своєму довгоочікуваному батьківстві.