Хочу убезпечити спадщину дітей, оскільки чоловік уже залишив квартиру доньці від минулого шлюбу
Ми, звичайно, з чоловіком поки не плануємо йти з життя, але, як кажуть, краще перестрахуватися. Причому застрахуватися хотілося б з обох боків. За його раптової смерті мене затягає по судах його колишня дружина, як опікун спадкоємця. А за моєї раптової смерті, цілком імовірно, може з’явитися біологічний батько моїх дітей і, вдаючи, що захищає їхні права, відстоювати власні інтереси.
Діти – спадкоємці за законом, але я задумалася: ми з чоловіком будуємо будинок, мої діти ростуть разом із цим будинком, відповідно, сприймаючи його як свій будинок. Колишня дружина чоловіка не вважала за доречне ділити спільно нажите майно, посилаючись на інтереси доньки, так що в моїй уяві він уже залишив всю необхідну спадщину для неї. І взагалі з’являються думки, що вже зараз мало хочеться вкладатися в будинок, який потім треба буде ділити… Немає впевненості у завтрашньому дні, а потім, можливо, вже буде пізно.
Ось думаю, як можна уникнути цих проблем і поділу спадщини в майбутньому. Заповіт вирішив би проблему, якби діти були повнолітніми. І як воно взагалі розподіляється? Нотаріусом? Чи обов’язково виділяються частки нерухомості чи можна замінити грошовим еквівалентом?
Чому я про це задумалася зараз? Тому що, по-перше, я зовсім не хочу, щоб дочка залишилася ні з чим. По-друге, ми дорослі люди та разом намагаємося знайти вихід. Його дочка вже залишилася здебільшого того, що він заробив за своє життя до нашого шлюбу.
Мене не хвилює розподіл майна, якщо ми розлучимося – у цьому випадку ми однозначно домовимося. Мене хвилюють лише випадки, коли доведеться “домовлятися” не один з одним. А знаючи пристрасть його колишньої до судових розбірок, мені вже зараз гарантовані вони за будь-якої нагоди.
Не хотілося б, щоб його іншій дочці навіть ¼ частки від цього житла діставалося, бо він уже залишив їй квартиру. Тому що маючи чверть частки в нерухомості, можна так життя зіпсувати – мама не горюй, особливо, якщо бажання зіпсувати життя велике.
Я хочу зараз за нашого життя вирішити всі можливі нюанси. Я саме про чоловіка і думаю, бо знаю, що при моєму передчасному догляді він моїх дітей однозначно не скривдить, а ось колишній чоловік – батько дітей – дуже може раптово виникнути і повернути ситуацію в непередбачуваний бік і за дітей ручатися не можу в такій ситуації, а от за чоловіка можу по відношенню до моїх дітей можу. Усі проблеми було б вирішено, якби ми написали заповіти один на одного, але діти неповнолітні.