Старша дочка чоловіка – причина всіх проблем у сім’ї. Як позбутися її?

Spread the love

Ми у шлюбі 5 років. Мені 32 роки, чоловікові 39. У нас двоє спільних дітей. Але чоловік має ще 18-річну доньку від першого шлюбу. Скільки вона мені болю завдала, скільки скандалів із чоловіком було через неї. Хочу, щоб їй усе повернулося бумерангом. Відносини з чоловіком зовсім зіпсувалися, бюджет роздільний, дітей я утримую, він платить за квартиру. Близькості немає, я й діти – одне ціле, чоловік із його старшою дочкою – інше.

Коли познайомилися, дуже красиво доглядав, порошинки здував, був уважний, просто обдаровував своєю турботою. А що ще потрібно дівчині? Я знала про дочку, але також знала, що він мріяв про дітей. Особливо йому хотілося сина. І мені подобалося, що він дбайливий батько.

Казав, що з колишньою дружиною розлучився, бо погано займалася дитиною, грязнуля, нічого вдома не робила, їжу не готувала, лаялась у розмові навіть зі своїми батьками. Я тоді подумала, що ми будемо щасливі, адже я зовсім інша жінка.

Після весілля все різко почало змінюватися. Все, що я вище перерахувала, зникло в одну мить, і тут вагітність. Начебто радий, адже буде хлопчик. Але допомоги нема. Я сама собою, він сам собою. Що відбувалося під час вагітності йому було зовсім не цікаво. Я спочатку заспокоювала себе тим, що це мої гормони пустують, що все добре.

А дочка його розлютилася, що син народиться, спадкоємець буде, що все тепер йому дістанеться. І після народження першої дитини у його старшої дочки почалася ніби депресія. Чоловік сказав, що їй потрібна допомога. І все: я з дитиною у своїх батьків жила, вона у нашій квартирі з нею.

Потім я її виштовхала і повернулася додому. Після цього стали з нею ворогами, а з чоловіком – начебто чужі. Чоловік до шлюбу зі мною жив із іншою жінкою. Розлучилися вони через рік стосунків через його донечку. Але про це я дізналася вже у шлюбі, коли перша дитина народилася.

Спочатку я намагалася завести з його дочкою добрі стосунки. Але вона почала зі своєю матір’ю проти мене війну. Приходить дівчинка з ночівлею: то білизну мені підкине чужу в комод, то косметику мою зіпсує. Колишня дружина солі під двері насипала. Голками всю квартиру обтикали, доки я в пологовому будинку була. Я розповідала чоловікові про це, він мені відповідав: Ти все вигадуєш. Тобі все це здається». Звичайно, може здатися, що це марення якесь. Але все це було.

І всі фінанси він спрямовує туди. Колишня живе у залишеній ним квартирі, катається на джипі, шмотки змінює. І це за мізерну зарплату. А я ходжу у речах, які до знайомства з ним купувала собі. Та й з донькою всі стосунки пішли за фінансовим сценарієм: пхав їй гроші, щоб не дорікала, купував чоботи, тільки щоб не плакала, відправляв у поїздку або купував путівку, коли всім виглядом показувала, що до брата ревнує, дзвонила в поганому настрої – одразу гроші давав на салон краси.

Якось його дочка відлетіла до Туреччини на 3 тижні. І одразу у сім’ї виник мир, так добре було, як раніше. Розслабилася я тоді, жила в стані дива, думала, що все налагодилося, зрештою – друга вагітність. Вирішила народжувати. Ну а потім все повернулося. Чоловік знову був зі старшою донькою усі вихідні, відпустку з нею проводив. Усі його гроші – її гроші. Будь-яку примху виконує. А я з дітьми знову бік.

Нещодавно дізналася, що вони їдуть відпочивати у гори. Один номер на двох. Дізналася, тому що смс про бронь йому прийшло на телефон. Випадково прочитала, була на кухні, телефон завібрував, подивилася. Запитала у чоловіка, він сказав: “Я за нею скучив, ми їдемо всього на 3 дні”. Але чомусь я повинна сидіти з нашими дітьми 3 роки в декреті вдома, навіть у басейні за цей час не купалася жодного разу. Він їй путівки бере щороку, вона відпочиває у санаторії, на морі, у Мілані, у Відні. Все це за його рахунок. А мені 5 тисяч кине на місяць. Живу з дітьми на допомогу.

Думки про розлучення давно у моїй голові. Ще коли була вагітна другою дитиною. Але поки що я не в змозі собі цього дозволити фінансово, квартира спільна, я в декреті. Потрібно найняти хорошого адвоката. У нього зв’язки, дуже добрі зв’язки. І я якщо не буду підготовлена, можу залишитися ні з чим: без дітей і квартири. Якби хтось знав, як я її ненавиджу. Його дочка зіпсувала мені все життя. Немає більше сил, хочу, щоб вона просто зникла.

Може, було в когось подібне? Чи є шанс на зміни?