«Ти перетворив моє життя на пекло!» Втратила всього через чоловіка
Мені 45 років, двоє дітей. Вийшла заміж у 20 років, а нещодавно розлучилася. Ще буквально 5 років тому не розуміла жінок, які святкують розлучення, радіють. Але нещодавно опинилася на їхньому місці, два місяці жила з думкою «Швидше б уже. Нарешті спокійно видихну». Моє життя було реальним пеклом – це постійний стрес, сварки, борги. Жила наче на пороховій бочці і боялася вибуху. Але про все по порядку.
Повернімося 20 років тому. Проблеми розпочалися вже тоді. Через 3 роки після весілля народилася донька, минув час, вона пішла до п’ятого класу. Чоловік став відстороненим і ніби чужим, з хати почали пропадати речі.
Я тоді працювала в ювелірці продавцем, отримувала гарну зп. Звісно, по можливості трохи грошей відкладала. З зп вирішила додати до тієї суми кілька тисяч і не знайшла грошей, як і половини своїх прикрас. Виявилось, чоловік все програв у карти. Начисто. Ще й залишився винен. Я ревіла. Але навіть не через те, що він програв, а через те, що зрозуміла – мій чоловік ігроман.
Я, не мудра, вибачила, допомогла йому закрити борги. Наче все стало знову добре, заспокоївся. Народила сина (для поняття тимчасового розриву – минуло близько 8 років). Ми вирішили купити сусідню квартиру та об’єднатися, бо жили у двокімнатній, місця не вистачало. Частину суми взяли в кредит, але грошей все одно не вистачало.
Потрібно було ще 1,5 мільйонів. Мені дали 800 тисяч, інше, сподівалася, дадуть чоловікові. І тут на мене чекав другий сюрприз – купа кредитів на загальну суму близько 2 млн. Причому все це накопичувалося роками. Знову був скандал, але він мені присягався, що все зрозумів, усвідомив і більше не гратиме. Повірила. З того моменту почалося справжнє пекло.
Розповім коротко події, які сталися за 7 років. Чоловік вирішив стати «бізнесменом» та зі знайомим ловити рибу на продаж. Знадобився катер. Йому кредит на купівлю не давали – взяла я: обіцяв, що не прогорить. Підсумок: його знайомий просто кинув, кредит залишився на мені. Потім чоловік вирішив купити газель і возити вантаж – машина постійно ламалася (чому не можна було витрати за поломки відшкодувати з водія, адже цього його вина). У результаті виявилося, що водій його обманював і разом з необхідним вантажем возив ще й додатковий. Через зайву вагу і були поломки. Плюс увесь цей час чоловік грав, просив грошей.
Усі кредити, які я брала через нього, він вважав за мої і не допомагав їх гасити. Три місяці тому з’ясувала: у чоловіка боргів на 100к щомісячного платежу, зп не покриває навіть половину. Він знову просив мене допомогти. Я не витримала. Все з мене вистачить. У мене почався вже нервовий тик, пила сильний заспокійливий. Зрозуміла, що він не зупиниться і заведе мене до могили.
Спочатку я планувала суто формальне розлучення для того, щоб у нас просто не забрали і не описали квартиру, але в результаті все вийшло зовсім не так. Пішла до нотаріуса. За борги квартиру просто так могли описати. Мені було страшно залишитись на вулиці. Переписати квартиру на мене та дітей просто так не вийшло: другу частку купували у кредит, потрібно було купити нерухомість рівної вартості та вписати туди дитину. Також потрібно було виплатити чоловікові суму відсотка від квартири.
Вирішила так: розлучаємося, продаю квартиру, купую трохи меншу, але хорошу, прописую там дитину, чоловікові віддаю його частину, а залишками гашу кредити. Іншого варіанта не було. Якби залишала кредити, то мені й дитині просто не було б нічого їсти. У мене невелика зп.
Не прописуватиму шлюборозлучний процес. Я реально посивіла. Колишній чоловік ділив навіть ложки! Дивилася і не впізнавала цю людину. Не за нього я виходила заміж. Зрозуміла, що я не можу з ним жити. Нехай забирає гроші та валить на всі чотири сторони: грає, п’є, бере кредити… мене це більше не стосується.
Я знала, що буде важко. Але все одно виявилася до цього не готова. Мені п’ятий десяток і доводиться розпочинати життя наново. Я купила квартиру в новобудові у вже зданому будинку. Місце розташування, звичайно, краще (мають бути хоч якісь плюси), але тут немає нічого.
Доведеться заново робити ремонт, купувати техніку, кухню та інше. Наново вибудовувати життя. Від шлюбу мені залишилося найцінніше – це мої діти. Більше ніяких достоїнств я від нього не отримала. Наразі чоловік поїхав до іншого міста, він не спілкується ні зі мною, ні з дітьми. Я не знаю, що відбувається в його житті і, чесно кажучи, це мене взагалі не хвилює. Лишилися тільки образа і жалість, що втратила все, що так довго збирала.
Навіщо я це все? Дівчата, виходьте заміж уважно. Недарма ж кажуть: вийти заміж не напасти, аби заміжня не пропасти.