Викинула свекруху з дому при своїй мамі. Свекрух, як і чоловіків, може бути багато, а мама – одна

Spread the love

Я одружена, доньці 3 місяці. Свекруха і раніше влазила весь час у наше життя, але після народження доньки почався жах. Постійно непрохані поради, вічні дзвінки, висловлювання з натяками, що з дитиною не впораюся. Рвалася жити з нами, почала приїжджати без запрошення щодня.

Чоловік розбирався з цією ситуацією, але через деякий час все наново. Руки після вулиці ніколи не миє і біжить до дитини. Зробиш зауваження – одразу образи. Зате лається постійно. У кого скрупульозні свекрухи – зрозуміють.

Я терпіла, трималася, шкодувала – ну це ж мама чоловіка. Нещодавно приїхала моя мама в гості. За годину дзвінок у домофон, бачу – стоїть рідна. Квартира, де живемо, моя. Зайшла, дуже здивувалася моїй мамі (ну вона ж єдина бабуся) і помчала до дитини знову з порога. Я сказала їй, щоб руки помила для початку. Невже незрозуміло, що це потрібно? У відповідь: «Я ж у рукавичках». Сказала, що мені все одно. З пихатим виглядом пішла мити.

У цей момент дочка була у мами на руках, їла. Я пішла мити посуд. Заходжу в кімнату і бачу картину: свекруха сидить як шуліка, дивиться на те, як мама годує дитину. А потім вимовляє у наказному тоні: «Наталя, ти неправильно годуєш. Давай тобі покажу». Мама промовчала. Годує вона нормально, просто тримає не так, як звично свекрухи. І в цей момент дочка закашлялася (слини), свекруха схопилася і почала вихоплювати у мами доньку з криком: «Дай мені її сюди, ти що твориш, …ра!».

Дочка вже прокашлялася, у мами від шоку сльози полилися. Я дорахувала до 10 і сказала: «Пішла геть звідси». Дослівно. Вона заволала: Що? Як ти смієш?” Я ще раз повторила і додала: «На вихід. Мене вже дістало це все. Свекруха схопила свої речі і грюкнула дверима з такою силою, що статуетка з консолі впала.

Мама ледь-ледь заспокоїлася і каже: «Ну навіщо я приїхала, все зіпсувала». Потім чоловік зателефонував за годину зі скандалом. Я йому сказала: “Приїжджай, теща все пояснить”. Коли чоловік приїхав, я маму відвезла додому. Чоловік мовчав, уранці пішов на роботу. Я все розумію, але я терпіла, скільки могла, вже просто зірвалася через 5 років.

Потім чоловік видав мені версію свекрухи. Вона майже переконала його, що моя мама неправильно поводиться з дитиною. Не вміє годувати, тримати, тому свекруха дуже злякалася і отак не дуже чемно сказала мамі. Плаче чоловікові, що це було на емоціях. Ось така у неї версія для сина (мого чоловіка). І головне, вона не розуміє, чому моя мама мене не зупинила та не заткнула. Я – молода «…очка», до мене питань немає. Але ж мама моє життя прожила, невже вона її не зрозуміла?

У мене немає слів! Це ж треба такою га… бути! Виявляється, ми її дуже образили, а вона просто злякалася за дитину. Я сказала чоловікові, що це не дає їй право не “фільтрувати” те, що вона каже. Це по-перше. А по-друге, я в моменти подібних «переляків» стримувалася і не дозволяла собі такого, а моя мама вже й поготів. Сказала, що у цій ситуації жертвою є явно не його мати.

Чоловік відповів, що нам потрібно знайти компроміс. Мабуть, мав на увазі мене. Я запропонувала його матері шукати компромісу, якщо їй так хочеться. Те, що вона мене старша на 30 років, не дає їй право так поводитися. У мене теж є свої принципи та порушувати їх не в моїх планах. Видала йому все, що терпіла останні 5 років. Особливо яскраво розповіла про події після народження дитини. З чимось погодився, звісно, ​​але не з цією ситуацією. Сказав, що я «перегнула палку».

Це я ще “не перегнула”, а дивним чином стрималася. Відносини з чоловіком стали натягнуті, жодного компромісу я шукати не збираюся. Толком не розмовляємо навіть із ним. Вже думала, що якщо чоловік захоче розлучитися, значить розлучимося. У мене мама також одна, а чоловіків може бути багато! Ось така історія. Як би ви вчинили?