Дружина збрехала про аліменти на сина, створивши рахунок. І що робити?

– Та за ці гроші можна іпотеку практично погасити! А вони просто лежать! І я навіть про них не знав!

— Це не твої гроші, щоби ти вирішував, як їх витратити. Іпотека це наша відповідальність, а гроші на дитину перераховуються, а не нам.

— Тобто, ти плануєш своєму синові купити квартиру, а нашій доньці що?

— А наша донька має нас. А це гроші на Вадима. Чого ти на них розраховуєш?

— Та краще б машину поміняли! Взяли із салону, а не на цьому кориті каталися!

Ліля втомлено зітхнула, дивлячись на злого чоловіка. Такий рідний, добрий, лагідний, але такий принциповий. Вона завжди щиро вважала, що фінансові питання ніколи не стануть перепоною у їхніх відносинах, а вийшло все по-іншому.

Вони одружилися близько п’яти років тому, народилася спільна дитина. Від першого шлюбу у неї ріс син, на якого вона отримувала непогані аліменти. За узгодженістю з колишнім чоловіком Ліля витрачала на дитину фіксовану частину, а решту переводила на спеціальний рахунок.

Незважаючи на розлучення та нову родину, з колишнім чоловіком у неї збереглися добрі стосунки, він часто брав сина до себе пожити. А ще вона помічала, що він також регулярно поповнює рахунок. Після розлучення вони вирішили, що намагатимуться купити квартиру синові, щоб він був незалежним від батьків.

Коли вона лише познайомилася із майбутнім чоловіком, теми фінансів вони не обговорювали. Вона працювала, заробляла, він також. Як і багато хто, вони трохи зустрілися, одружилися, взяли іпотеку. Одразу ж було вироблено фінансову стратегію — загальний сімейний бюджет, з яких частина грошей відкладалася на відпустку, трохи в заначку. Великі витрати погоджувалися, та й дрібні також. Сім’я не шикувала, та й не голодувала.

Все було добре, але випадково Максим дізнався, що в неї відкритий рахунок у банку на сина. І людину як підмінили. Його розлютила сума, він почав подумки її витрачати, звинуватив у тому, що вона за його словами “затиснула” гроші. Вдома почалися нескінченні скандали, що призвели до погіршення стосунків.

А одного прекрасного дня чоловік вирішив діяти. І цей вчинок відкрив скриньку Пандори, з якої просто посипалися неприємності та скандали.

– Коханий, а що у нас за покупка така крута? Ого, дали премію?

Ліля з подивом розглядала великий пакет із страйкбольного магазину. Вона завжди заохочувала захоплення чоловіка, але знала, що такі штучки коштують дорого. Для цього у них навіть було створено спеціальну скарбничку, куди вони відкладали гроші.

– Та ні. Просто вирішив побалувати себе. Машину на місяць заправив, купив дещо по дрібницях і в магазин заїхав. А далі, як у тумані.

У цей момент Ліля побачила чек і у неї змінилося вираз обличчя. Сума дорівнювала практично цілій зарплаті чоловіка. Вона спершу секунду помовчала, а потім тихим тоном запитала:

— Ти що, здурів? А чи жити ми на що будемо?

– Ліля, що ти починаєш? У тебе є зарплата та аліменти, і, як з’ясувалося, вони набагато більші, ніж ти вкладаєш у загальний бюджет. Можу я собі дозволити хоч раз у житті побалувати себе?

Незважаючи на любов до чоловіка, скандал не вщухав весь вечір. У результаті вони дійшли компромісу, що таке не повториться. Лілі довелося сильно втиснутись у витратах, щоб покласти на рахунок певну суму, хоч і набагато менше.

І справа була не в тому, що вона боялася колишнього чоловіка, для неї самої це питання було принциповим. Вона пам’ятала, що таке жити з батьками, поневірятися орендованими квартирами, економлячи на всьому, щоб тільки заплатити за місяць оренди. І якщо вона зараз має фінансову нагоду допомогти у майбутньому дітям, то чому б цим не скористатися?

Через місяць чоловік знову витратив практично всю свою зарплату на друге хобі — рибалку. І там нічого не було екстреного, але в неї виникло почуття, що він просто скупив півмагазину без розбору. І знову аргумент — витрачати аліменти. Найбільше Лілю розлютила його жахлива усмішка в цей момент. Максим явно чекав скандалу, викладаючи на стіл усі свої придбання та крутячи чеком перед її носом, але вона вирішила діяти по-своєму.

Після роботи, забравши дітей зі школи, Ліля заїхала до батьків. Вони повечеряли, а коли чоловік прийшов додому, то на нього чекав сюрприз.

— Твоя вечеря, рідна.

Чоловік із подивом розглядав макарони із солоним огірком, а потім запитав:

– А м’ясо? Котлети, гуляш?

— Любий, яке м’ясо? Я заплатила іпотеку, за гуртки, купила побутову хімію, собі косметику. Звідки маю гроші на щось ще?

– А в мене звідки?

Максим з шумом відсунув тарілку і поліз у холодильник. Пошарився, нічого м’ясного не знайшов і спитав, підвищуючи тон:

— Я зрозумів твій план, а дітей ти що, теж триматимеш на голодному пайку?

— Максиме, діти завжди снідають кашею, обідають у школі. На вечерю я посмажу рівно два шматочки м’яса або чотири котлети. А ми з тобою поки що поголодаємо, ти ж витратив усю свою зарплату? Ось рибки наловиш, то й проживемо.

— Візьми з аліментів і припини цей потворний цирк.

— Я нічого не братиму з цих грошей! Це гроші дитини, а ти, як чоловік і батько, маєш робити свій внесок в іпотеку, на побутові витрати та на свою дитину. Годувати тебе я не збираюся. І припини облизуватись на чужі гроші. Я не зніматиму їх заради нової машини тобі чи ще чогось.

Чоловіка вже не бентежило, що діти не сплять і, можливо, всі чують. Він розлютився, що все пішло не так, як він розраховував і тепер практично закричав, дивлячись дружині в обличчя:

– Ти так заговорила? Повинен? А що я ще завдячую? Можливо, ти була зобов’язана розповісти про домовленість з колишнім чоловіком? І про рахунок?

— Може, й мала. Але жити за рахунок себе та дитини я не дозволю.

У відповідь чоловік практично спопелив її поглядом, а потім демонстративно вийшов із кухні. Голосно грюкнули двері до спальні. Ліля, незважаючи на те, що всередині все тремтіло від злості та образи, прибрала тарілку в холодильник і пішла до дітей. Ті сиділи як мишки, вдаючи, що не чули нічого.

–  Йдіть митися і спати, даю вам п’ять хвилин.

Поки ті наводили красу, вона прибрала речі, навела порядок на письмових столах. Руки діяли машинально, але жінка дослухалася до рухів у спальні. У грубіні душі в неї палала пожежа, їй було прикро, боляче і неприємно. Гидка ситуація, в яку вона потрапила, руйнувала налагоджений побут та їхні почуття одне до одного. Чути було, як Максим щось складає, потім грюкнули вхідні двері.

Діти заснули, Ліля привела себе в порядок і лягла в ліжко. Почувши, як чоловік прийшов назад, відвернулася. Той і не спробував з нею щось поговорити, роздягнувся і ліг на свою половину. Незважаючи на комічність ситуації, чоловік не залишився голодним, бо від нього пахло шаурмою.

Година ночі, дві ночі… Завтра на роботу, а їй усе не спалося. Виходу з глухого кута вона поки не бачила. Ще вранці вона перерахувала всі гроші і за її підрахунком залишків зарплати Максимові на вечері поза межами будинку вистачить максимум на тиждень, а потім що?

Та й загалом, що це за життя? Претензії та спроби налагодити свій добробут за чужий рахунок? Місяць тому ж домовилися, що більше не повториться. Спроби її прогнути призвели, навпаки, до погіршення ситуації. Ще кілька місяців і перед ними замаячить розлучення. То що робити?