Мати подарувала дочці квартиру та машину і зіпсувала їй життя. Розповідаю чому
Натрапила випадково на “трагічну” історію тридцятирічної жінки, якій мати зіпсувала все життя надто щедрим подарунком. Сталося це ось за яких обставин.
Досить успішна мама, яка добре заробляє, подарувала дочці власне житло «для легкого старту». В результаті донька не винаймала квартиру, не жила в гуртожитку, а одразу з комфортом в’їхала у впорядковану двокімнатну квартиру в новобудові. Дальше більше. У розпорядження дочки було передано новенький автомобіль та деякі заощадження на перший час. Тепер дівчина була повністю запакована, і могла претендувати на доброго нареченого. Однак цього не сталося.
З погляду мами старт став фінішом. Надриватися на роботі та робити кар’єру, щоб дозволити собі житло, доньці було не потрібно. Нікуди дертися вона не планувала. Тож працювала вона там, де їй було максимально комфортно. Знайшла місце до душі і нікуди з нього не рухалася. З нареченими теж не склалося.
Скуштувавши свободи, донька заміж не поспішала. Ні, якісь чоловіки в неї, звичайно, були. Вони й доглядали завидну наречену з подвоєною енергією. Але селити їх на свою територію дівчина не хотіла, обмежуючись романтичними зустрічами, відвідуванням ресторанів та кафе, а також спільною відпусткою на море.
Коли дочці виповнилося тридцять, мати вже готова була на центральній площі міста встановити величезний цокаючий годинник як нагадування. Що я наробила, я власними руками занапастила щастя дочки! І що тепер! Ні кар’єри, ні чоловіка, ні дітей! Має жалюгідне існування на цих квадратних метрах… І жодних змін не передбачається!
Далі йшло обговорення профуканого життя та втрачених можливостей. Старше покоління, яке до тридцяти вже мало дітей і чітке усвідомлення власного шляху життя, посипало голову попелом.
Мені особисто всі ці жахи здаються не такими жахливими. Шлюби зараз «подорослішали», як і вік народження первістка. Буде настрій – ще є час і заміж, і народити. А слово «кар’єра» здатне надихнути не всіх. Скільки їх цих блискучих кар’єр? Вони тому й блискучі, що вибивається одна із тисячі. Всі інші якщо задоволені своєю роботою – вже і щастя, і кар’єра…
Як на мене, трагедія була б, якби донька цієї квартири втратила недосвідченість, чи жила в чужій, під несхвальним поглядом свекрухи чи диктатурою жорсткого чоловіка чи змушена була орати ненависним місце роботи, щодня думаючи про іпотеку. А що людина живе, як хоче – адже це і є найкращий йому подарунок.
Тут навіть не висновок, тост напрошується. Щоб усі, хто псує нам життя, робили це виключно описаним вище способом! Чи вважаєте ви описане “зіпсованим життям”?