Дочка чоловіка від першого шлюбу: маніпуляції та почуття провини. А що буде, коли у нас народиться дитина?

Чоловік має дочку від першого шлюбу, їй 12 років. Розлучився 6 років тому через тривалу зраду колишньої дружини. Дівчинка живе з матір’ю та бабусею. Нині колишня вже не з тим чоловіком, з яким зраджувала, незаміжня.

Ми з чоловіком уже рік разом. Аліменти він платитить справно, про суму домовилися із колишньою.

Коли ми зустрілися, я зовсім не знала, який має статус. Ми просто гуляли біля парку та були раді, що ми є один в одного. Це називається – споріднені душі. Він не палить, не п’є, уважний і дбайливий.

Відправляв доньку відпочивати за кордон. Щоразу при зустрічі дарує їй гарні подарунки, водить у кафе та боулінг. Після останньої поїздки за місяць-півтора почала просити новий телефон. На її прохання чоловік тоді відповів відмовою, сказав, що цього місяця немає можливості для такого додаткового подарунка. Але до нового року чи трохи раніше він  його обов’язково придбає. Свої обіцянки він намагається завжди стримувати.

Ми нещодавно злітали до Таїланду відпочити, купили дівчинці гарні презенти з перлами, різні сувеніри. Весь час, поки були там, вона частенько дзвонила Скайпом, питала, як у нього справи, щоразу нагадувала про новий телефон. Сказала, що хоче вже останню модель.

Як ми прилетіли, одразу зателефонувала та озвучила, що в неї зламався старий телефон. Чоловік знайшов простішу модель і сказав, що купить їй його до обіцяного терміну, оскільки вважав цей дзвінок обманом і маніпуляцією. Дівчинка сказала, що її в школі засміють і поклала слухавку.

І тут за 15 хвилин зателефонувала колишня дружина і сказала, що донька дуже хоче телефон. Вони вже в магазині і можуть оформити кредит, а за місяць нехай чоловік погасить його. Чоловік погодився. Лаятись з колишньою дружиною він не хоче, бо вона тоді не дасть бачитися з дитиною. Сказав, що єдиний шанс для нормального спілкування з дитиною – це намагатися виконувати її прохання, але розумні, звісно. Я дуже сподіваюся, що все-таки він дотримуватиметься меж розумного.

Після повернення з останньої подорожі донька заявила, що хоче вчитися в іншій країні, бажано в Англії. Після школи хоче здобувати там вищу освіту. Говорила це не раз. Тепер постійно замислююся про це. Час, звичайно, ще є, але все одно якось не по собі. Я із чоловіком поговорила. Він сказав, що вирішимо. Якщо буде можливість, то відправить, а якщо фінансово не потягнемо, то вчитиметься вдома. Дуже сподіваюся, що вона на нього не натисне у улюблений спосіб.

Мене ситуація з телефоном роздратувала, але я стрималася. Я не хочу, щоб у наших відносинах був розбрат через його колишню родину та доньку. Так, він відчуває за собою провину через те, що дитина живе без батька. Намагається компенсувати це подарунками та деякими зустрічами.

Минулого року чоловікові зробили операцію, і він лежав у лікарні. Донька до нього жодного разу не прийшла, лише один раз зателефонувала. Йому було дуже неприємно, але він вважає, що це результат теперішнього виховання дитини колишньою дружиною. Не стала його переконувати.

Дівчинка досі не знає, чому розлучилися батьки. Не знає, що мама татові дуже довго зраджувала з чужим чоловіком, у нього грошей було більше («шишкою» був). Коли чоловік дізнався про це, він дав їй шанс, але вона все продовжила. Він з нею розлучився безповоротно. Дівчинка не знає цієї ситуації, тому мама гарна, а тато покинув сім’ю, отже від тата треба вимагати та вимагати.

Чоловік хороша і добра людина. Я розумію, що образити дитину вона не хоче. Спільних дітей у нас поки що немає, ми найближчим часом плануємо. І я почала замислюватися, а яка ж тоді буде реакція та поведінка першої доньки, якщо у нас народиться малюк? Її, напевно, дитяче ревнощі захлиснуть. Мене турбує, як поведеться чоловік у цій ситуації. Чи зможе він чинити опір її маніпуляціям? Що скажете?