Чому зрада нормально для чоловіка, а для жінки клеймо. Розбираємося
На одному із форумів виникла нещодавно тема про зраду. Обговорювали переважно всякі дрібниці: хто з ким фліртував, повідомлення написав, і так далі. Особисто для мене зрада – це коли я в реанімації лежу, а до мене ніхто не прийшов. Або якщо я довгі роки гроші збирала на освіту дітям, а чоловік усе прогуляв.
Потім навіщось почали сперечатися, чия зрада гірша – чоловіча чи жіноча. І чоловіки, звісно, кричали, що їм можна, а нам не можна, бо у жінок – зрада. А в них начебто ні.
– Ось якщо, – гнівно вигукували потерпілі, – дружина в сім’ю свою дитину принесе і чоловікові підсуне? Нагуляє на боці і підсуне? Чоловік, ні про що не підозрюючи, виховуватиме-виховуватиме, ночей не спатиме, всю душу віддасть, а що в результаті? Виховав він чужого! А от якщо чоловік на боці дитини приживе, то дружина про це й не дізнається.
– Почекайте, – заперечила я, – а чому не дізнається? Дитя це вам не тамагоччі. Діти мають звичай рости. І які там будуть ідеї щодо ролі особистості в історії батька в його житті, це нікому невідомо. Може й мати дитини привести, мало які у неї будуть обставини. Може й дитина сама прийти. А якщо з матір’ю щось трапиться, дитя куди, до дитбудинку? При живому батькові? Це ще аморальніше.
– А навіть якщо й прийдуть, – у запалі відповідали мені, – то й що? Дружина знатиме, що це не її дитина. А чоловік не знає. Тож – гірша ситуація. Набагато, набагато гірше!
– Так, ну так, – кажу я, – всі разом прийдуть на могилу. Ось ця ситуація, вона що, краще? І яка ганьба покійному. І майно, нажите, зокрема й законною дружиною, попилять якісь ліві бастарди. Красота!
– Ось ви всі, баби, меркантильні. Я вам про душу обпльовану чоловіка, а ви все про гроші!
– Ну ок. У дружини, звичайно, душа не сплювана. А якщо дружина просто ліворуч сходила, але в подолі не принесла, тоді як? Нормально? А якщо у чоловіка ресурсів як бюджет маленької незалежної держави? І дружина йому може й бастарда народити та ще футбольну команду своїх, він виховає і не помітить, то, значить, можна народжувати і в сім’ю приносити? Гени ж чоловіка не пропали та ресурсів виховати вистачає. Тож чим він обділений?
А якщо це взагалі ресурси не чоловіка, а дружини? Вона, в такому разі, будь що може в сім’ю приносити? Який взагалі предмет розмови – зачеплена честь чи ресурси? Так, якщо, з калькулятором порахувати, скільки коштуватиме виростити і порівняти, скільки відпилять бастарди після смерті чоловіка, що наблукав, то чи не вийдуть порівняно рівні суми?
Це вже не кажучи про те, що на смертному одрі буде суто фіолетово, чия саме ДНК подає тобі склянку води? І чи не варто насамперед хвилюватися про те, що дружина обманом чужої дитини підсунула, то це ще менше, що вона може підсунути? Тому що вона підла і брехлива людина у всьому, а не тільки в цьому самому.
І є ще одне питання. Якщо брехлива дружина підсунула свого кіндерсюрприза, то це одна історія. А якщо вона сама не знала, чия це дитина? Багато запитань залишилось у мене, одні питання. Що для вас зрада?