Чоловік на народження дитини племінниці зробив шикарний подарунок, а власній дружині – ні
Така ситуація у нас у сім’ї: півроку тому я народила дитину у шлюбі. Чоловік мені не зробив жодного подарунка на народження сина. Я у чоловіка потім кілька разів упродовж двох місяців просила, щоб він мені зробив подарунок на народження дитини. Але мій чоловік мовчав і так і не зробив мені подарунок.
Місяць тому ми дізналися, що його племінниця (дочка сестри) вагітна і незабаром народжуватиме. Вони живуть в іншому місті та чомусь приховували вагітність.
Тиждень тому чоловік зі мною почав радитися, що подарувати племінниці на народження дитини: він планує перерахувати 20 тисяч на візок для дитини. До речі, на нашу дитину ми купували всі разом, і з моєї зарплати, і з її, і в нас коляска за 12000. Я не стрималася і висловила чоловікові, що мені дуже прикро ця ситуація, що за народження рідного сина він не подарував мені нічого, навіть після моїх прохань, а племінниця ще не народила, а він уже готує їй подарунок за народження далекого родича.
Чоловік психанув і сказав, що він нічого не даруватиме племінниці, але зі мною він не розмовляв після цього два дні. А сьогодні він показав мені фото нової коляски і сказав, що цей візок купив його племінниці інший дядько. Але мені чомусь здається, чоловік набрехав і це він зробив такий подарунок. А ще вся ця ситуація привела мене до роздумів, що він мене не дуже любить і що у нього дружина на останньому місці після всіх його родичів.
Так, чоловік робив мені подарунки на Новий рік, день народження та 8 березня, але народження дитини – це теж важлива подія! І навіть не привітав мене навіть після того, як я прямо сказала про подарунок. Він просто мовчав. Але тепер я задумалася, а які подарунки тоді мій чоловік робив на свята родичам? Що він їм раніше дарував, я не знаю, чоловік вперше вирішив зі мною радитись, що подарувати родичці.
Тут і порівнювати нічого: рідний син у шлюбі та племінник. Хіба однаково на них має витрачатися чоловік? На сина він за законом повинен витрачатися, а та дитина – сьома вода на киселі. Плюс чоловіка в тому, що він таки мені багато допомагає і вдома, і з дитиною.
Ця його племінниця завагітніла без чоловіка, вона одинока мати, їй 25 років, вона ніде окрім школи не вчилася і не працювала. А мені 27 років, маю вищу освіту і я в декрет пішла з роботи. От думаю, що я можу зробити, щоб вони не висіли у нього на шиї, і він перестав бути їхнім спонсором?
Я навіть не знаю, які суми він їм переказував. Він зазвичай скидає їм гроші на подарунки зі своєї картки, коли мене немає поряд. Але при цьому вона має матір, яка вже років п’ять ніде не працює, але не на пенсії. У неї ще є інший дядько, і я підозрюю, що вона з того дядька взяла гроші на коляску, і з цього дядька. Може, мені тоді теж звільнитися з роботи, щоб на чоловіка дивитись очима зі Шрека і він просто так мене забезпечував?
У свою чергу, ці родичі чоловіка мене з народженням дитини не вітали. Та вони навіть чоловіка ніколи не вітають та не роблять подарунки, навіть коли приходили до нього на день народження.
Ми колис готувалися до пологів, на 7 місяці я почала закуповуватися: ліжечко, одяг на перший час, і це на тлі того, що я оплачувала собі дорогі вітаміни, УЗД, інші платні дослідження, а чоловік не поспішав нічого купувати, хоча я говорила: “Поїхали зараз купимо те й те”. Скидала йому на телефон варіанти – безрезультатно. Через місяць я психанула і сказала: “Ти взагалі плануєш щось купувати дитині чи я все повинна сама купувати?” Тільки тоді він поїхав зі мною і купив коляску та бортики в ліжечко – все.
А тут мене закусило, що він із першого прохання племінниці побіг їй гроші переводити на візок. Дружині довелося більше місяця чекати лише на візок і постіль, а племінниця отримала бажане за кілька днів. Ось що найбільше злить.