Боюся, що бабуся може заповісти квартиру комусь чужому
Живу у трикімнатній квартирі з бабусею та батьком. Тато – інвалід, пережив операцію, проте працює. У мене свій мікробізнес – невелика лавочка. Разом із нами живе мама моєї матері, їй 82 роки. Вона ніколи не вирізнялася терплячим характером, діставала мене з дитинства. На роботі була великим начальником. Коли мама ще була жива, з нами жив син бабусі (непрацюючий пиячок), який отруїв мені дитинство знущаннями.
Потім його не стало. Моя мати теж померла давно. Лихо в тому, що вона відписала свою частку в квартирі не на мою користь, а в бабусину. Після її відходу з життя почалося пекло. Бабуся живе з псом, якого, ще перебуваючи в здоровому глузді, притягла з села. У квартирі 2 кішки. Навколо все страшно захаращене. Ремонт тільки у моїй кімнаті.
Бабуся постійно несе щось незрозуміле – видно, що у неї розвивається старече захворювання. Постійні звинувачення в тому, що ми її обкрадаємо. Квартиру на мене підписати не хоче, каже: “Раптом ти помреш, а твій батько мене здасть у будинок для людей похилого віку”. Нас ненавидить. Дуже боюся можливих махінацій із нерухомістю. До лікарів вона не хоче йти. А якщо їх запрошу я, то боюсь, що станеться остаточний скандал.
Але все дуже погано з бабусею. Може не зачинити вхідні двері, не дає спати, репетує, поганословить. Енергії дуже багато. Відсипається вдень, коли ми на роботі. Я дуже боюся. Моя робота пов’язана з постійними відрядженнями та матеріальною відповідальністю. Сьогодні спала три години. П’ю каву, але сил уже дедалі менше. Не знаю, що можна зробити у цій ситуації? На жаль, вона лікарів ненавидить і каже: “Вони хочуть мене вбити”. Крім цього вона впевнена, що я хочу її кудись здати, хоча мене найбільше турбує збереження квартири. Вона не хоче ні доглядальниць, ні когось сторонніх.
А я вже втомилася. Мені 32 роки, я розлучена, а тепер у мене взагалі немає особистого життя. У квартиру повернулася, бо за бабусею треба було стежити. У тата свій невеликий будинок, але дуже далеко. Просто фізично неможливо було б все обслуговувати на такій відстані. Я жила на орендованій квартирі поруч. Але потім вирішила, що ця втеча від проблем і почала потихеньку робити ремонт, поки все не зупинилося.
От думаю, якщо бабуся має деменцію, то її можна визнати недієздатною. У цьому випадку вона не матиме права розпоряджатися самостійно своєю часткою. Я зможу стати її опікуном. Тоді спокійно буду, що квартира не піде нікому чужому. Але є величезна проблема – вона не піде добровільно до лікарів ні на які обстеження, і тим більше, якщо це виявиться якийсь психіатр чи невролог. Як пройти медичний огляд – не розумію.