Як переконати чоловіка, що необхідно зменшити виплати за аліментами дітям від першого шлюбу?

Spread the love

Вийшла заміж за розлученого чоловіка. У розлученні він уже 2 роки. Від першого шлюбу має трьох дітей. Колишня дружина подала на аліменти офіційно через суд, у результаті чоловік платить половину доходу. Зарплата у нього 50 000 гривень, відповідно, платить їм 25 000. Я зараз не працюю, перебуваю в декреті з нашою спільною дитиною. І виходить, що останнім часом він утримує ще мене, нашу спільну дитину та своїх батьків. І як нам усім жити на суму, що залишилася?

Я поговорила з його батьками, просила, щоб вони офіційно подали на аліменти. У них навіть житла немає, чоловік їм винаймає і ще забезпечує адекватне життя. Він єдина дитина, розділити витрати нема з ким. Батьки його не проти, розуміють ситуацію, що склалася, прислухаються до моїх доводів. Ще хочу подати на аліменти на себе і на дитину, тоді в суді можна на дітей від першого шлюбу знизити суму виплат.

Зрозуміло, що його колишня дружина точно скандал учинить, хто ж захоче розлучатися з грошима. Але якщо чоловік робить все за законом, то тут немає нічого аморального – він же не занижує зарплати, не приховує доходи. І у повній сім’ї, коли народжуються ще діти, чи вже треба допомагати старим батькам, то на старших доводиться менше фінансів. Це абсолютно нормально.

Але чоловік не хоче цього робити й усе. Я дізнавалася, що якщо подасть на зниження аліментів, то з огляду на ще додаткових утриманців знизять з 50% до 20%. 10 тисяч – нормальні аліменти, адже ще й колишня повинна утримувати своїх дітей. Що робити? Мені здається, що він вбив собі в голову щось, може, почуття провини перед дітьми намагається таким чином компенсувати. Але мені він нічого не пояснює. Його батьки на моєму боці, але він їх теж слухати не хоче. А вони вже знають, що там за колишня, і на що вона може витрачати всі ці суми.

Скажіть, який толк мені від чоловіка із зарплатою 50 тисяч рублів, якщо потім на трьох залишається лише 25? Я будь-якої миті мужика з такою зарплатою знайду, тим більше, аліменти у мене будуть. Думаю, що може стосунками, де чоловік не прислухається до думки дружини, дорожити не має сенсу? Він знає, що у нас з дитиною серйозні витрати, а ще потрібно нормально своє життя облаштовувати, хоча б раз на рік у відпустку з’їздити. А якщо форс-мажор якийсь станеться, у нас навіть жодних накопичень немає для такої ситуації.

А ще я розумію, що у нашому шлюбі він більше зацікавлений. Він чоловік під 40 років з 6 утриманцями, я ж 28-річна дівчина з однією дитиною та аліментами. Якщо я піду, то він залишиться без сес, борщів і нагладжених сорочок. Це якщо узагальнено сказати. Адже для того, щоб завести жінку, потрібні фінанси, доглядати жінку треба. А ще потрібен час, якого в нього не буде зовсім.

Батьки його розуміють, що це завдяки мені в нього і зростання кар’єрними сходами пішло, і дохід збільшився. І до них я ставлюся нормально. Звичайно, я сподіваюся, що ми прийдемо до компромісного рішення, тому що розходитися не хотілося б тільки через це, хоч розлучення я не боюся. Аж раптом у когось була схожа ситуація. Прийму будь-які поради.