Вигадали з подружкою «помсту» для колишнього
Станіслав – мій перший чоловік. Прожили лише 2 роки. Розлучилися на його наполягання, оскільки не влаштовувала його наявність «іншої» у вільному польоті так близько поряд з ним. Йдеться про нову колегу з роботи, яка не захотіла «тишком» зустрічатися, бути коханкою, а поставила умову – укладення офіційного шлюбу.
Відчуття склалося, що він зі мною просто награвся. Розглядав, мабуть, просто як тимчасова партнерка.
Я довго одужати не могла після завданої мені психотравми. Не щодня мене «відсували» заради іншої. Довелося витратити чимало психоемоційних ресурсів на те, щоб зуміти жити далі, як ні в чому не бувало.
Але в умі я прокручувала все ж таки болючі сцени розставання. Ці слова, що його ріжуть душу… Не можу пробачити собі, що закохалася в нього за час шлюбу. Потрібно було зберігати холоднокровність: так потім упоратися з кризою у відносинах легше і прийняти зраду. Інакше ж доводилося ходити, як я, наче мішком по голові.
Моя подруга Валя рідко приїжджає до нас у місто і те, в основному, щоб побачитися зі мною. Іноді зустрічаємося «на нейтральній території», тобто. взагалі в іншому населеному пункті, куди хочемо поїхати подорожувати.
Варі теж не сподобався його швирок, і вона почала розуміти, що зробити для створення в його душі приблизно схожих на мої за інтенсивністю больових відчуттів.
Досвід у неї був за плечима, сама – така сама вічна «кишенька». Чоловіки казали їй, що вона виводить їхню безладність і гіпертовариство.
Тобто від шумових відчуттів та непрактичних кроків у житті, на їхню думку, можна було захотіти позбутися жінки. Звичайно, Варі це не подобалося, вона мстилася при першому ж випадку, що піддався.
Спочатку, не придумавши нічого складнішого, купили закривавлену руку в магазині сюрпризів та підклали їм під двері. На іншому кінці коридору поставили маленьку непомітну відеокамеру: картинка була приголомшливою, коли його кохана вийшла, настала, а потім побачила, у що вляпалася. Поки вона розібралася, в чому річ, ми вже підняли собі настрій.
Але маленькі витівки були надто дрібною розмінною монетою за ту психотравму, що він завдав мені.
А що далі в ліс, то більше дров. Купили гумову ляльку надувну з доставкою на його адресу. Неважливо, йому чи їй вона б потрапила на очі від кур’єра, що приніс подарунок, все одно враження справила б погане. Розрахунок в основному був на неї або їх спільний прийом гостя.
Потім заплатили місцевому підлітку, щоб він ненароком зіткнувся зі Славіком, а тим часом (наблизившись до нього) запихав би в кишеню предмет жіночого гардеробу. Так вийшло.
Виявилося, що ці фінальні «подарунки», якими я віддячила колишньому, зіграли в його житті доленосне значення – нова лялечка його покинула. Чули її крики, що не потрібна їй така морока з незрозумілим розбещеним досі чоловіком.
Він намагався пояснити, що це витівки заздрісниць нібито, але вона й чути не хотіла. Ось чому призводять стосунки без глибоких почуттів. Здається, що якби він одружився за сильним коханням, то дружина прислухалася б до нього і правильно інтерпретувала те, що відбувається.