Мій син знайшов собі “мамочку”, та ще й старшу за мене. Тепер ні внуків, та й сина мабуть втрачу. Не знаю, що робити

Я все життя присвятила своєму синові. Ростила його сама, працювала на двох роботах, вкладала у нього всі сили, любов та кошти. Він був моєю єдиною радістю життя та мотивацією.

Я змогла його сама поставити на ноги. Дати гарну освіту, з якою він знайшов високооплачувану роботу. Придбав машину, квартиру. Але поки сім‘ї не має, то живе зі мною. Так йому зручніше, а мені спокійніше. По-перше, бо я не сама. А, по-друге, бо знаю, що він добре поїв, що не захворіє, бо тепло вдягнувся, що одяг у нього чистий і попрасований, бо я за цим стежу. Я стараюся йому максимально полегшити життя, бо мені в його віці ніхто не допомагав. А мені б цього тоді дуже хотілося.

Свого сина за 29 років я вивчила, як облупленого. Тому, коли в нього з‘явилися стосунки, я зразу це відчула. Зраділа, бо вже хочу внуків, і трішки відпочити. Передала б його в добрі руки, і змогла б собі трохи більше часу присвятити. Я не звикла у сина нічого розпитувати, лізти в його життя. Тому чекала поки він сам розповість про дівчину. Він цього не робив, але десь через пів року майже з‘їхав з дому. Почав усе частіше ночувати де-інде. Тоді вирішила підняти цю тему.

«Синку, ти надумав женитись?», – спитала я за вечерею.

«Що?», – витріщився так на мене він, ніби я відро холодної води на нього вилила.

«Синку, ти не ночуєш вдома, муркочеш з кимось по-телефону годинами, припараджуєшся ледь не щодня. Я бачу, в тебе хтось є. Розказуй».

«Так, хтось є. Але одружуватися не буду, і вдаватися в деталі також. Вибач, у мене багато робити – мушу йти», – сказав син, і, не доївши, пішов у свою кімнату.

Ну нехай, вирішила я. Не буду на нього тиснути. Хоч його відповідь мене здивувала, бо син завжди був зі мною відкритим.

Ще через кілька місяців, вертаючись із магазину, під нашим під‘їздом я побачила круту іномарку. Був вечір, темно. Я не попередила сина, що вибігла в магазин, бо забула купити сметану до вечері. Підходжу і бачу, як з пасажирського сидіння виходить моя дитина. Обходить авто, тоді опускається вікно водія, і син нахиляється, аби поцілувати того, хто там сидить.

Клас! Нарешті я познайомлюся з його дівчиною, подумала я. І ледь не побігла до машини. Коли син розвернувся і побачив мене, то побілів! На мить я аж сама злякалася і подумала, що за моєю спиною якась примара. Але ні. Там нікого не було. Це була реакція на мене! І за кілька хвилин, придивившись до водійки, зрозуміла чому. Дівчина, яку він цілував, була зовсім не такою, як я її уявляла. Не молодою русявою красунею, а старшою жінкою.

Я не вірила своїм очам. З боку виглядала, напевне, дуже безглуздо. Просто переводила погляд то на сина, то на цю жінку і нічого не могла сказати.

Син заговорив першим:

«Мамо, це Марина Петрівна. Познайомся».

«Дуже приємно», – додала вона. А я лише кивнула.

Не знаю, скільки я так стояла, мовчавши. Але вона поїхала, а я в трансі разом із сином зайшла додому. Оговталася аж за кухонним столом. Тоді до мене повернулася мова:

«Хто це і чому ти її цілував? Я бачила», – спитала.

«Мамо, я вже сказав. Це Марина Петрівна. Ми познайомилися на роботі і закохалися. Подобається тобі це чи ні, але ми разом», – відповів він.

«Але ж як? Вона стара! Скільки їй років?», – продовжувала я.

«Вона не стара. Їй всього 50. Тобі он 49, ти ж не вважаєш себе старою!», – гаркнув син.

Його роздратування передалося мені. І понеслось… Я вже себе не контролювала і почала кричати. Як це так, мій син зустрічається зі старшою від мене жінкою. Це ж сором! Ми з сином посварилися. Він щось кричав про те, що ніби кохає ту пенсіонерку. Що йому добре з нею, вона для нього готує, прасує одяг, дбає. Нібито він ще ні з ким таким щасливим не був. Що для нього ніхто ще так не старався. І що вона ледь не щодня робить йому якийсь подарунок.

Та я не хотіла це чути. Кричала, або він закінчує ці стосунки, або нехай вимітається з моєї квартири. Бо я від 50-річної баби внуків не дочекаються!

А він на емоціях таки зібрав речі і пішов. І ось вже тиждень не телефонує. Тепер, думаю, може я погарячкувала? Чи все правильно зробила?