Дитину народжувати категорично не хочу. Як донести це до чоловіка?

Spread the love

Мені 23 роки, виховувалася бабусею, сама бідна, але з дуже гордої сім’ї. У спадок передавалися не тільки рецепти, але біжетерія початку минулого століття. Все це нічого не коштувало, але дуже гордилися.

У 20 років я достроково вийшла з дипломом і пішла працювати до консалтингу. Мрія: власний (!) будинок, свій (!) рахунок у банку, вільний час та спокій. Працювала я 96 годин на тиждень, при тому, що якби я могла, я не працювала б ні дня.

У мене діагностували рак ІІІ стадії, того ж тижня фірма запропонувала переведення до Німеччини, а шеф іншого відділу покликав заміж. Я страшенно хотіла до Німеччини, але мені було все гірше. Наречений сплатив лікування. Ми одружилися, і все це буквально за пару місяців, не приходячи до тями. Він – славна людина, різниця у нас у 12 років. Про мене піклується, хоча по суті одружений на роботі. 9 місяців перерви в кар’єрі (плюс заміжжя) і рекрутери мені більше не дзвонили.

Тієї зими я то раділа, то хотіла вистрибнути у вікно. Злізла з ліків – трохи полегшало. Наразі займаюся консалтингом самостійно. Можу витрачати гроші на дурниці та на прислугу (за чоловіком, падчеркою та частими гостями я б з ніг збилася прибирати, а я люблю ідеальний порядок). Жарти жартами, але вперше за 20 років відчуваю себе білою людиною.

І ось чоловік почав умовляти мене народити дитину. Я проти. У нього вже є восьмирічна дочка від першого шлюбу, він її утримує, хоча у вихованні майже не бере участі. Вона періодично мешкає у нас. Я з шести років і до самого від’їзду в інститут няньчила двох братів та сестру, ілюзій не маю. Повісити мені на шию нерентабельний проект тривалістю мінімум років 20 – я збожеволію.

Мене вчили заробляти та будувати життя самотужки, тільки для себе. Я заслужила спокій. Чоловік, мабуть, вважає, що зробити дитину і народити – легко, раніше в стогу народжували, а далі все буде ок, кохання все стерпить. При цьому дочкою від його першого шлюбу найбільше займаюся чомусь я. Не знаю, як чинити далі.

Я мріяла жити одна, але, мабуть, фізично не здатна чесно заробити на царство боже за життя, та ще й не торгуючи собою. Дитину народжувати категорично не хочу. Як донести це до чоловіка?

Я вже не кажу про те, що в 23 роки думати про дітей можна тільки в одному випадку – якщо у вас великий термін і важка стаття і треба будь-що-будь потрапити під амністію.