Щоразу, коли прошу дівчину заплатити за свою каву, я бачу її останній раз. Де знайти дівчину, яка буде любити мене, а не гроші

Spread the love

Я виріс у простій сім’ї. Бували періоди, коли з грошима було скрутно. Ми не бідували, але їх нестача часто відчувалася. До прикладу, у школі я мусив дурити вчителя боротьби, що забуваю сказати батькам, аби заплатили за гурток. Наспраді ж у батьків просто не було можливості. Піцу чи морозиво я бачив лише у день зарплати тата. А вдягався, здебільшого на секонд-хендах. Хоч декілька обновок перед новим шкільними роком мені, все ж, купували.

Ви не подумайте, я не нарікаю на батьків. Вони дали мені максимум, який могли, але також і навчили економити. Аби щось мати я все життя тяжко працював. Знав, що мені нікому допомогти. Спершу зубрив книжки, аби поступити на державне. А вже з другого курсу паралельно й підпрацьовував на роботі. І так постійно, скільки себе пам‘ятаю.

Втім, я не можу сказати, що добився мега-успіху. Аби щось відкласти, я щомісяця прораховую кожну гривню. Розподіляю гроші на всі витрати до копійки. Адже маю ціль – квартира і машина. Із зарплатою у 20 тисяч гривень і при жорсткому фінансовому контролі я підрахував, що впродовж п’яти років, з тими заощадженнями, що вже маю, зможу купити житло на вторинці, а також нормальну, але вживану іномарку. І маленькими кроками до цього рухаюсь.

От тільки дівчата цього не розуміють. Всі мої спроби побувати з кимось стосунки закінчувався на першому ж побаченні. Коли я просив супутницю розділити зі мною рахунок.

Дівчата не розуміють, що в мене є чіткі плани і рамки. Хочуть подарунків і уваги. Але я не можу витратити навіть лишніх 50 гривень на каву. Навіть якщо у дівчини дуже красиві очі. Не можу потішити ні квітами, ні іншими подарунками. Бо такі витрати у мене не передбачені! Інакше доведеться жертвувати заощадженнями і в підсумку я залишусь без нічого. Без квартири, і без машини. І без дівчини, врешті-решт. Бо кому потрібен голий, босий чоловік, без даху і коліс?

Зараз мені 28 років. За усе життя у мене були лише одні довгі, серйозні стосунки. У десятому класі я почав зустрічати я з однокласницею. Ми були разом впродовж п’яти років, поки вона не вкусила залицянь від іншого: з квітами, кіно, ресторанами і дорогими подарунками.

Відтак, останні вісім років у мене були лише стосунки на одну ніч. Ну і два романи зі старшими, забезпеченими жінками. Але й ті тривали не довше кількох місяців…

Зневірився я в коханні, бо зрозумів, що жінки хочуть від чоловіків лише грошей. Вони ласі на подарунки і не хочуть ділити рахунки! Феміністки всі тільки, коли їм вигідно. А як мова заходить про фінансову рівність, тоді ти стаєш нікому не потрібним!