Записав квартиру на дядька, щоб «убезпечити» себе при розлученні, а вийшло он що
Працюю у великій IT-компанії, є стабільна зарплата, про яку знає дружина. Але з недавніх пір я зрозумів, що можу оформити самозайнятість та підробляти аматорськими замовленнями: створювати приватним компаніям сайти, просувати їх, удосконалювати функціонал, розробляти їм програми тощо. Так і зробив. Мені пощастило, замовлень отримував багато, здебільшого з бірж фрілансу.
Вийшло так, що за півтора роки 2 млн. грн зібралося. До того ж я промовчав про початок такої діяльності: дружина і не здогадувалася, що поки вона займається шопінгом, зустрічається з подружками і відривається у фітнес-залах, я не телик дивлюся, а виробничою діяльністю займаюся. Як тільки мені приходила оплата і накопичувалася пристойна сума, я її знімав і складав готівку в затишному місці.
Так, я міг припустити, що одного разу з необережності розкрию фінансову інформацію. Наприклад, вона могла побачити, що я оформив самозайнятість, відразу б виникло питання, скільки я з неї отримав, а найголовніше – куди поділися гроші. Для такого випадку заздалегідь вигадав «канал витрат»: зізнаюся, що я мала іншу жінку, і я спускав дохід на побачення з нею. Але ми розійшлися, я прийшов до тями і «Пробач, кохана, я був неправий!»
Безумовно, довго тримати готівку в заначках нерозсудливо. Інфляція могла з’їсти все, та й злодії не сплять. Умовляв батьків купити квартиру на їхнє ім’я, а потім дарчу на мене або після розлучення подарувати, якщо б ми з дружиною посварилися аж до розставання.
Вони сказали, що рівень їхнього доходу не дозволяв робити подібні покупки, потім виникли б питання, на що вони купили її. Але порадили записати на дядька по матері, бо офіційна зарплата була дуже висока.
Так і вчинив. Вистачило мені на квартирку в спальному районі, але це краще ніж нічого. Її потім можна було б продати, додати грошей і купити більше або знову ж таки маленьку, але в центрі. Потім би і вирішив, як вчинити.
Будучи дуже задоволеним, я навіть подарував дружині того дня золоте намисто. Пояснив це одержанням бонусу на роботі. Насправді мені стало її трохи шкода, і це було якоюсь скромною компенсацією за «відчуження» спільно нажитого.
Нарешті настав день, коли мені було за що причепитися до неї. Вона вже тиждень пізно поверталася додому. Накричав на неї, сказавши, що я не дурень, що коханців і зради терпіти не має наміру, подав на розлучення і бився до останнього. Нарешті нас розвели.
Рванув до дядька за подарунком моєї квартири. Він привітно прийняв мене, накрив на стіл, напоїв чаєм із ватрушками. Сидів розповідав кумедні історії зі своєї молодості, скликав навіть усю сім’ю послухати. Мене це трохи стомило, і я попросив усамітнитися з ним для важливої розмови.
Нас залишили самих. Я попросив його продати ту квартиру і віддати мені виручені гроші або оформити її як подарунок. Він же відмовив. «У мене онук скоро з’явиться, молодим нема де жити. Нехай вони поки що поживуть у тій моїй квартирці! А скаржитися будеш, я скажу органам, що перевіряють, що сам заробив і купив, за документами все сходиться! Якщо розбагатію, то може і куплю тобі квартиру в подарунок, а зараз іди додому зі своїми фантазіями!»
Здається, у мене розвивається депресія.