Хтось присилав мені квіти та подарунки
Я одружена півтора роки. Чоловік часто їде у відрядження, найдовша з яких може тривати 2 тижні. У черговий від’їзд приносить кур’єр мені квіти, каже “клієнт оплатив з доставкою до вас”. Довелося взяти. Зателефонувала чоловікові, спитала, він зрозумів це як розіграш, пожартував і кинув трубку.
Такі подарунки посипалися в період кожного відрядження чоловіка, а розповідати про них йому я вже посоромилася. Якщо помічав у квартирі нову річ «з подарунка», пояснювала це тим, що хочу доставляти собі невеликі радості.
Незабаром так збагатилася: листівками, коробками цукерок, парою домашніх тапок, лаком для нігтів; шапкою але переважно квітами… Складала або вживала у їжу цукерки, інше – за обставин. Місяця два тривала ця приємна тяганина, але шанувальник ніяк не показував себе.
Я очікувала, що незабаром він хоча б назве своє ім’я, напише номер телефону або зателефонує, запросить зустрітися. Вже пішла б сукню підібрала і купила для зустрічей покрасивішу. Інакше б і не дозволила собі таких витрат. І ось я вже чекаю, чекаю… ніжних поглядів, прогулянок під місяцем…
Але нічого подібного! Тривалий ритуал наздоганяв занепокоєння, якусь внутрішню тривожність від невизначеності.
Подумала, що хтось тролює просто. Вибір одразу впав на брата. Він – веселий жартівник і любитель підстав. Але чому тоді він не присилав це за чоловіка? Ось так була б справжня підстава, а не гра нишком. Ні, мабуть, хтось інший. І кому ж моя особа була настільки цікава?
Прийшов якось чоловік і каже, так і так, я тебе перевіряв. Але не лише подарунками: поставив приховані камери у всіх кімнатах, щоби фіксувати твою реакцію. Якби ти й у думках була вірна мені, то не ходила б такою радісною та натхненною після отримання сюрпризів. Ти ж ще й готувалася до майбутніх побачень, безсоромна! Вкотре переконався, що зустрів ще одну зрадницю!
Я сиділа з розплющеними від шоку очима, а вислухавши його «аргументи» на користь моєї невірності, взагалі язик проковтнула. Хвилин 10 навіть поворухнутися не могла. Але це його не бентежило, він продовжував свою виставу одного актора. Виставляв себе принцом, який підібрав жабу нібито і своїми зусиллями перетворив її на прекрасну принцесу, тобто. в мене. Тут позначилося те, що я, виходячи заміж, походила з бідної сім’ї, а він – з багатої, та й сам розвинувся матеріально (на 11 років старше за мене), шкода що тільки не духовно.
Звичайно, він заявив, що подає на розлучення. Але я тільки рада була, що втечу від психологічного садиста.
Не здивуюся, якщо наступна та наступні його пасії стануть розмінними монетами на шляху маразматичного пошуку найвірнішої та найвідданішої.
А я витрачу отримані при розлученні кошти на консультації у психолога, відновлюючи психоемоційний баланс.