Чоловік пішов до іншої – два місяці страждаю. Як упоратися?

Мені 32 роки, чоловікові 30. Пішов два місяці тому. Через тиждень після розлучення він почав жити з іншою (з дівчиною в рази молодшою). Всі ці два місяці я почуваюся розбитою. Почуття зради, образи, злості та ненависті до них двом у мене не минають. Про її існування я знала два роки. З нею він не був, просто працював. Він дізнався про її симпатію і вирішив час не втрачати і запропонував їй “спробувати”.

Свого часу він за мною упадав 3 місяці (мені він не подобався). В даному випадку попалася пасія, яка віддалася йому в перший тиждень. Я не ідеальна. Пішов з якихось причин від мене таки, але я не думаю, що заслужила. Почав зустрічатися з тією, з якою я боялася найбільше.

Сам він байдужий і холодний. Хоче бабу – отримує. Немає ніяких почуттів емпатії взагалі. Як сказав один психолог, у нього стадія дитини. Говорить, що любив мене, але жити він зі мною не може. Я дурна, що він приходить і спить зі мною.

Я наївна, романтична особистість, думала, що його тягне до мене і він сумує. А зараз розумію, що в нього просто звичка і він каже мені: “Ну, мені приємно на тебе дивитися, ти красива”. По суті мене просто використовують, не думаючи про мої почуття. Він така людина, хто завжди судить усе собою. Він ніколи не думає, що якщо йому приємно, то іншому може ні. Мені всі довкола кажуть, що він нехороша людина. Але я його так люблю, що не бачу його мінусів. Я ніколи не знайду такого, як він.

У мене дуже гарна фантазія. І я коли уявляю їх, я несамовито кричу зі сльозами в подушку. У мене немає друзів, немає того, кому я подобалася б. Я почуваюся дуже поганою людиною та поношеною розлученням.

Він каже мені шукати собі половинку. Це так огидно чути. Не знаю, як мені впоратися із цим усім? Я дуже зла на них, я його жінку ненавиджу! Я не можу позбутися цього почуття. Я стала самотньою. Моє життя стало дуже нудним. Мені нема чим зайняти себе, крім цих думок…

Я тільки одного не розумію, навіщо він мене домагався три місяці? У результаті досяг. Я закохалася та люблю досі. Ми прожили шість років. Адже я робила все, що називають любов’ю. Йому була потрібна тиша, я йому її забезпечувала. Він завжди робив лише те, що хоче. А я просто в побуті просила його прибрати, наприклад, сходити до магазину як партнера.

І тепер я почуваюся старою та непотрібною. У мене всередині така ненависть до них двох.