Чоловік не допомагає по дому та з дитиною, але вимагає, щоб була ідеальною дружиною

Spread the love

Ми маємо 4-річну доньку. Я цілий день у турботах про дитину, і крім цього мені треба прибирати, прати, готувати, мити посуд – все роблю я сама. Чоловік багато не працює: вранці він до 11-12 снідає, ходить по 3-4 рази на туалет чи покурити. У туалеті може сидіти від 30 хвилин до 1 години. Після цього чоловік виїжджає на роботу. Повертається з роботи десь з 15:00 до 17:00, нібито весь втомлений. Він їздить на зустрічі із клієнтами. Після роботи чоловік тільки їсть і після лягає дивитись телевізор.

І якщо раніше ми замовляли кліринг додому, щоби мені допомагали з домашніми справами, то зараз доходи впали і чоловік сказав економити, але сам при цьому палець об палець не вдарить – все лягло на мої плечі. Щодо будинку нічого робити не хоче, якщо робить, то після чергового скандалу. Із дитиною грати не хоче. Так йому ще й с**с подавай! Постійно запитує, чому в нас мало с**са. Я кажу, що втомилася і якби ти допомагав, то на це також був би час і бажання.

Чоловік вважає, що йому всі довкола винні, особливо дружина. Він і одружився, щоб йому готували, прали, обслуговували його. Сам він вважає себе подарунком долі. До речі, його батько така ж лінива людина, він ніколи дітьми не займався. Зрозуміло, з кого він узяв таку модель поведінки.

І при всьому цьому я ще й працюю, я теж заробляю гроші для сім’ї. Працюю віддалено. Так що не один чоловік у будинок гроші приносить. Але він не дає мені нікуди ходити – на всякі заняття, зустрічі, бо він не хоче сидіти з дитиною у цей час. Прикривається тим, що, нібито, жінка повинна сидіти вдома і займатися сім’єю, коли вийшла заміж.

А мені теж потрібен час на себе, на самоту. Надвечір мене взагалі трясе від такого життя. Від дитини я теж утомлююся. Він дуже важко засинає, вередує – увечері по півтори години його укладаю. Вже 3 дні поспіль під кінець починаю кричати на дитину – нерви не витримують. Просто цілий день мене вимотує, до того ж усвідомлення, що обрала нікчемного чоловіка. У результаті я починаю вихлюпувати своє роздратування на дитину, адже, виходить, вона повністю на мені.

Цілий день, як день бабака, і я починаю божеволіти. Зростає роздратування та ненависть до чоловіка. Зараз прокинулася о 3 годині ночі та відчуваю цей стрес та роздратування. Розумію, що не витягну такої напруги. Як можна поставити чоловіка на місце? Я хотіла б, щоб він допомагав і з дитиною, і по дому. Як взагалі вийти із цього стресу? Цей побут мене зовсім вивів. Відчуваю себе нещасною та загнаною.

І все більше замислююсь, що, можливо, без чоловіка було б легше. І я б з усім упоралася сама. Забезпечую себе і дитину я сама, адже працюю вдома і, до речі, грошей більше в сім’ю приношу. А після того, як донька в сад пішла, стало трохи легше. Чоловік був проти саду, але я наполягла. Щоправда, поки що вона часто хворіє і знову залишається вдома зі мною. Але все ж таки я можу подбати про нас двох…

Пошкодувала про одруження. Хочу розлучення, але боюся осуду, та й чоловіка шкода