Після розлучення різко скоротилися витрати і побільшало грошей

Розлучилася у 40 років, втомилася терпіти закидони чоловіка, рік живу щасливо, чоловіки не цікавлять. Основною причиною розлучення стало те, що стояння біля плити заради чоловіка, підтримка на ходу машини чоловіка і витрати на дачу батьків чоловіка були в пріоритеті, а мій вільний час і витрати на себе – ні.

Навіть було таке: доньці до школи йти 1 вересня, а в скриньці порожньо, бо чоловік поміняв добрі ще чохли для авто на інші чохли. Сиділа, плакала з шкатулкою цією на колінах… Тоді твердо вирішила: дочці буде 17-18, відправлю вчитися в Київ і розлучуся. І не шкодую.

Тепер не можу зрозуміти, наче у жінки однієї має йти більше грошей, ніж у заміжньої. Але що виходить, якщо подивитися бюджетний кейс?

Хоча за їжу здебільшого платив чоловік, зараз менше витрат на їжу на 35-40%. Причому начебто їжу оплачував чоловік. Але вічно: ой, заплати ти, ой, на карті все закінчилося, ой, гаманець забув. У результаті я, сама цього не помічаючи, витрачала свої гроші на кілограми м’яса, шоколаду, шкідливої ​​здоби та іншого.

Зараз харчуюсь просто і правильно: каші на воді, трохи птиці, трохи риби, багато кабачків та цвітної капусти, супи-пюре овочеві, яблука, банани. Коли після розлучення перейшла на правильне харчування, втратила зайві кілограми, сильно покращала шкіра.

Зменшилися витрати на воду, газ, електрику (чоловік ніколи нічого не економив). Ванну я не люблю, мені шкода витрачати свій час на це, ніколи не приймаю. Волосся коротке. Приймаю душ 2 рази на день, влітку частіше. Але коли я чистю зуби, намилю тіло, користуюся скрабом, шампунем, воду я вимикаю. А в чоловіка вона лилася потоком. Жодні аргументи про навколишнє середовище чи банальну економію не діяли.

Немає витрат на машину: мені вона не дуже потрібна, таксі в місті близько 100 гривень, громадський транспорт 10, місто невелике.

Мало витрат на одяг, косметику: раз я не цікавлюся чоловіками, мені не треба постійно оновлювати гардероб, є багато добротних непомітних речей, їх і ношу. Фарбуватися стала менше.

Немає витрат на подарунки свекру, свекрухи, немає непередбачених витрат типу “на дачі у свекрухи відвалилася труба, дай грошей, потім віддам… Ніколи не віддавав”.

Стало менше витрат на медицину – тому що менше стресу.

Єдине, що трохи побільшало, це витрати на мої хобі. Бо, власне, лише зараз з’явився час на ці хобі. Мої хобі – історія, в’язання та акварель. Не сказала б, що 500-700 гривень на місяць на фарби, папір та пряжу – це нечувані гроші, але раніше на це зовсім не залишалося часу, тому це єдина додаткова стаття витрат.

Плюс, я не люблю мандрувати , люблю спати у своєму ліжку. Тим більше, мене найбільше цікавить історія рідного краю, я живу на історичній землі і бачу історію з вікна щодня. Історичні лекції зараз взагалі безкоштовні після пандемії.

Зауважила, що взагалі чоловіки більше витрачають: вони багато їдять та постійно м’ясо, м’ясо; за здоров’ям не стежать – елементарно дешевше робити чищення тих самих зубів, ніж реставрацію з коронками. Витрачають гроші на свої автоіграшки, на виїзди з друзями. Тоді як жінки зустрінуться, сходять у музей і потім вина з тортиком куплять і посидять добре, витративши гривень по 700 кожна, включаючи музей.

У мене одна кішечка. Мені дуже подобається з нею жити. Ласкава, мурчить, їсть мало, мізки не виносить. А на рахунок господарства … Набагато швидше і психологічно дешевше викликати профі, який щодня змішувачі крутить, полиці прибиває, засмічення усуває, тому на виклик робить все чітко і швидко, ніж просити або скандалити з власним чоловіком, у результаті він ще й зробить криво. Справді, рукастих чоловіків дуже мало зараз. Офісна робота відучила працювати руками.

Чоловік заробляв у 3,5 рази більше за мене. Але при цьому на сімейні потреби грошей ніколи не було. Парадоксально, але зараз я живу на свою скромну зарплату набагато якісніше, ніж з чоловіком, який добре заробляє. Просто на першому місці машина та друзі у нього були, а дружина з донькою – на третьому, четвертому… чи ще далі.

Ось уже зібрала на ремонт, уже доробляю, далі на маленьку дачку збираю. Які ми, жінки, ощадливі!

А у вас яка думка?