Як батьки вирішили виселити вагітну дочку із зятем

Spread the love

Батьківська квартира може стати каменем спотикання, розсваривши дружну родину. Так трапилося у героїні нашої історії Софії. Разом із чоловіком вона щасливо жила в будинку мами та тата, поки вони не заговорили про те, що молодій сім’ї час би з’їхати . Що з цього приводу вважає сама Софія, ми дізнаємося з її слів.

Батьківська квартира

Мені 30 років, і лише недавно я вийшла заміж. До цього займалася кар’єрою, і особисте життя відійшло на другий план. З Юрієм ми зустрічалися недовго, лише три місяці. Але це було кохання. Тому, не довго думаючи, ми розписалися і почали жити разом.

Так сталося, що ні в мене, ні в чоловіка свого житла немає. Добре, що є трикімнатна батьківська квартира. Тому ми оселилися у моїх мами та тата. Місця всім вистачало. Батьки були не проти, хоча Юрко їм спочатку не дуже подобався. Але потім упокорилися з моїм вибором, прийнявши зятя як рідного.

Житлова площа як скарб

Власна квартира у моїх батьків з’явилася 10 років тому. На неї заробив тато , кілька років провівши на заробітках за кордоном. Його туди відправила мама, бо вважала, що на житло має заробити чоловік.

Працював батько на будівництві, розповідаючи, як важко йому давалася його праця. Досі має проблеми зі спиною. Тата місяцями не було вдома, приїжджав лише у свята. Але мама була невблаганна: «Хочу трикімнатну квартиру з гарним ремонтом».

Тому батьки вважали, що мій Юра сам має заробити на нашу квартиру , а не жити у тещі з тестем. Прямо вони це не кажуть, але напруження відчувається. І я, і чоловік відчуваємо, що у батьківській квартирі нам не дуже раді.

Батьки проти, щоб ми жили з ними

Нещодавно мама мене прямо запитала, чи не збираємось ми переїжджати. Аргументувала тим, що молода сім’я має жити окремо. Але ж у нас немає грошей на своє житло! Я не хочу відправляти свого чоловіка на заробітки, як свого часу вчинила мама. Не хочу, щоб він підірвав здоров’я, як батько, а я роками жила без чоловіка, бачачи його тільки у свята.

Не можу зрозуміти, чому батьки так проти нашої присутності. У нас окрема кімната , ми їм не заважаємо. За комуналку платимо свою частину, скидаємося на продукти, прибираємо. І все ж таки родичі косо дивляться на нас.

Орендувати квартиру також не варіант. Тоді нам ледве вистачатиме грошей на їжу, бо заробляємо ми небагато. До того ж я вагітна, скоро піду в декрет, і тоді заробіток стане ще меншим. Думали навіть піти до батьків Юри. Але вони мають двокімнатну квартиру, і з ними живе молодший син.

Непохитні родичі

Батьків не розжалобив навіть той факт, що вони скоро стануть бабусею та дідусем. Мабуть, їм все одно, аби ми жили окремо . Я не розумію, навіщо тоді купували трикімнатну квартиру? Хіба не для того, щоб ми всі дружно в ній жили? Можна було купити дві однокімнатні: в одній жили б вони, а другу подарували б мені, своїй єдиній дочці.

А тепер батьки житимуть у своїх хоромах, поки ми з чоловіком тулимося по чужих кутках. Думаю, мама та тато несправедливо вчиняють. А як ви вважаєте?