У бабусі кредити, а виплачувати їх треба мені

На даний момент мені 34 роки, і я проживаю разом зі своєю бабулею в невеликому місті. Їй 75 років. Батька я ніколи свого не бачила. Мама покинула мене, коли їй підвернувся іноземець і вона поїхала в далекі краї, коли я була ще п’ятирічною дитиною.

Мама з того часу зі мною не спілкується. Нам навіть невідомо, чи жива вона досі. І де мешкає. Мене виростили та підняли на ноги бабуся та дідуся. Дідуся не стало десять років тому. З того часу я доглядаю бабусю.

Останнім часом у мене сталися збої здоров’я. Мені довелося робити операцію. Заплатила за все бабуся. Вона казала, що спромоглася щось накопичити і відкласти. Я провалялася на лікарняному ліжку цілих три місяці. Виписалася нещодавно.

Я працюю в аптеці. Зрозуміле місце, що через тривалу відсутність мене вигнали. Шлях відновлення довгий.

І ось приїжджаю я додому, а бабуся зізнається, що їй довелося влізти в борги на операцію. Пізніше вона брала кредити на оплату першого кредиту. В результаті – боргова яма. І кредитів практично на 1000000 гривень.

Я в шоці досі. Для нашого невеликого містечка йдеться про величезні гроші. Якби я спочатку дізналася про ці цифри, то відмовилася б від операції. Адже воно не таке критичне і життя мені не врятувало. А ось що тепер робити із боргами, не зрозуміло. До всіх цих подій я отримувала лише 20000 гривень на місяць. А платити за кредити потрібно щонайменше 50000 гривень. Як бути?

Я ніколи не відрізнялася сильним характером, а тут взагалі запанікувала. Усю ніч плакала, коли дізналася про кредити і про те, як справи на сьогоднішній день. Що з того, що оформлено кредити на бабусю? Бо саме мені за все платити. Ось не можу зрозуміти, як у банку не подивилися на бабусин похилого віку та видали їй такі суми грошей?

Бабуся виглядає пристойно, підробляє в магазині, миє підлоги позмінно поряд із будинком. Вона сказала, що говорила неправду про свої прибутки і банки йшли на поступки. І я навіть не можу зрозуміти, який вихід із цієї ситуації. Жоден варіант не підходить.

Продати квартиру? Не факт, що цих грошей вистачить. Та й рієлторів знайомих немає. Обдурити нас можуть. Дуже багато розвелося шахраїв з нерухомості. Та й потім жити куди йти? На вулицю?

Моє особисте життя досі не влаштоване. Я страждаю на зайву вагу, звідси комплекси, дитячі моральні травми. Тож я на собі вже давно хрест поставила. З мужиками мені ніколи не щастило. Дітьми я не обтяжена. Якось не до них було. Просто скромно і невибагливо жила, працювала провізором. І все мене влаштовувало. Тут же такий струс. І бабусю шкода, адже якщо мене не стане, як вона сама потім? Може хтось підкаже, що робити і як бути?