А хіба в 55 не можна розлучатися?

— Загалом я хочу бути з тобою чесним. Не люблю вже давно тебе. Розлучитися хочу. Зустрів жінку, про яку завжди мріяв. Розумієш? — сказав Марії Петрівній чоловік.

Він говорив, але вона його взагалі не чула. А потім помітила, як змінюється міміка на його обличчі. Ось він хотів сказати слово, але не виходило. Коли чоловік скотився стіною, Марія Петрівна все зрозуміла — інсульт.

Вони прожили у шлюбі 36 років. Познайомились у студентській бібліотеці, три місяці прозустрічалися та подали заяву до РАГСу. А незабаром у них з’явився первісток, тому Марії Петрівній довелося взяти академвідпустку. Чоловік її працював і продовжував навчатися, адже не хотілося кидати справу на півдорозі.

За роки шлюбу різне у них у житті траплялося. Але подружжя знало, що воно є одне в одного і завжди може покластися на міцне плече. А ось рік тому все змінилося.

Юрій Іванович почав затримуватись в інституті, де він викладав філософію. З’явилися дивні нічні дзвінки та повідомлення. Марія все це помічала, просто наївну з себе показувала. Вона сподівалася, що чоловік погуляє та заспокоїться, адже не хотілося розлучатися через 35 років шлюбу.

А тут він прийшов і сказав, що хоче розлучитися. Та не встиг — довелося у реанімації відлежатись. Лікарі не давали жодних прогнозів. Але Марія Петрівна вже нічого не боялася. Найстрашніше чоловік сказав ще до інсульту.

Вона вирішила відкласти цю розмову та зайнятися лікуванням чоловіка. Головне – вижити. Адже йому зараз ніхто не допоможе, крім неї, бо діти давно живуть в іншій країні.

Старання дружини не пройшли даремно – чоловік став на ноги. Звичайно, після інсульту став зламаним і болючим на вигляд, але студентки, як і раніше, божеволіли.

На виписку Марія Петрівна приїхала з жовтими хризантемами і відвезла чоловіка додому. Там якраз господарювала золовка, адже Марії треба було виїхати у відрядження.

За тиждень Юрій Іванович навчився вже сам ходити коридором і спускатися сходами. У поштовій скриньці він знайшов багато листівок від колег із побажанням якнайшвидшого одужання та сірий конверт. У ньому лежало запрошення на розлучення.

— Не пробачила… — прошепотів Юрій.

Скільки б вам не було років, ви маєте бути щасливою людиною. Не бійтеся робити крок назустріч майбутньому і нікому не дозволяйте принижувати вас.