Різдвяна історія про Джека

Spread the love

Спочатку бабуся Оля думала, як би якнайшвидше позбутися цього собаки. Але якби не Джек, то загинула б стара.

Цю історію нам бабуся розповіла перед різдвяними святами. Ми купили всіляких смаколиків, по дорозі ще заскочили до сільського магазину за свіжим хлібцем і поїхали до неї. Якщо у всіх у селі звичайні дворняги, то наша бабуся має метис ротвейлера. І дістався він не просто так!

Вона його навіть на повідку із собою у магазин водила. Пес був вихований, дресирований – місце в нашій машині своє мав. Поява цього вихованця у нашій родині була незапланованою. Спершу бабуся навіть хотіла його комусь віддати. Не справлялася з Джеком і гидоти йому різні говорила, але один випадок змусив її змінити думку про цього породистого красеня.

Торік бабуся ще мала козочка. Вона називала її Ромашком. Якось відв’язалася вона і пішла з сараю бродити по снігу. Звала-кликала, ніде її не було. А потім роздивилась у лісі на галявині щось чорне. Це диво там і сиділо, прив’язане до дерева. Тремтить від холоду, лапи зледеніли і навіть скиглити не може. Злякалася його бабуся, адже слухала від когось, що ці агресивні собаки. Тим більше, розмір у нього був суттєвий — наче теля!

Загалом побігла бабуся додому, щоб йому води та їжі принести. Саме коза додому повернулася. Сама! Зрозуміла, що по морозу гуляти згубну справу. Повернулась бабуся, а собака навіть поворухнутися не може – лапи просто вмерзли в землю. Погано їй стало від побаченого. Ну, що за іроди тварину на таку смерть прирекли?

Не могла вона лишити його в лісі — забрала додому. Але жахливо їй було. Мабуть, накинеться і зжере з голоду! Вирішила у сараї залишити. Додому довелося на санчатах тягти, адже собака навіть крок зробити не могла.

Пес поводився дуже добре. Бабуля його нагодувала, обігріла, напоїла. Лише залишатися в сараї один не хотів. Поки вона з ним сидить там, він смирний. Як тільки піде до хати, починає витись як вовк. Плюнула вона на все та забрала його до себе. З того часу вони одна команда. За цей час чого тільки не було: і лапи вона йому лікувала, і шлунок, і паразитів труїла. Все-таки собака породиста, імунітет слабкий. Ну і лаялися вони частенько, адже Джек на курей око поклав.

А розумний який! Якщо зголодніла — несе тарілку. Іграшки свої тягне, якщо хоче, щоб бабуся з ним пограла. Набігається, попустує і спить півдня.

А одного разу полізла бабуся в льох за картоплею, а сходи впали. Так і залишилася вона в ямі разом із тією картоплею. На вулиці холодно. Мороз. Ще й сутеніти почало. Люди в такий час уже сидять по хатах. Приготувалася вона вже до смерті, тільки переживала, як там кролики та Джек без неї.

Просто лежала та плакала, а потім побачила морду Джека. Не розуміла псина, чого це бабуся розляглася і реве. А потім до нього дійшло — приніс якусь ганчірку. Бабуся не одразу врізала. Вона думала, що мале дурня грати хоче, а він рятувати господиню вирішив.

Джек важив більше бабусі, адже вона його добре годувала. Вона скинула з себе зайвий одяг і схопилася за ганчірку. Ось гра в перетяжки їм і стала в нагоді. Джек схопився в бабусю і дав їй можливість вибратися.

Трохи пошкодилася бабуся під час своїх занять акробатикою, але вибралася на волю. Як вилізла з ями, обняла Джека і заплакала. На знак подяки всю телячу мову йому віддала. Свято все-таки! Ніби наново народилася.