Моя сестричка вирішила продати квартиру мами та тата, а потім купити собі новий автомобіль. У неї навіть орендованої квартири немає, а у себе вдома я її залишати не збираюся

У нашій сім’ї було лише дві дитини — це я з моєю молодшою ​​сестрою, і різниця у нас досить велика у віці майже вісім років. Коли ми виросли, нам повідомили, що батьки після смерті залишили своє житло на нас двох, а потім виявилося, що квартира була переписана тільки на молодшу сестру.

Я не дуже засмутилася, бо квартиру я вже три роки тому придбала, а моя молодша сестра на той момент ще в університеті була, тому їй треба було десь жити. Тому сперечатися мені не довелося з приводу того, що квартиру залишили тільки їй, а мені нічого зовсім у спадок не дісталося.

Єдиний мінус у квартирі був у тому, що житло було за годину їзди від центру міста. Тому квартиру батьків ніхто б дорого точно не захотів купувати. Але було багато автобусів та трамваїв, які проходили через район, де вона жила.

Потім моя сестриця вирішила, що їй потрібно продати квартиру і переїхати ближче до міста, але я її на той час зупинила і запропонувала, щоб вона пожила трохи в мене і зрозуміла, як жити тут, адже може потім вона передумає, але тоді вона тільки влаштовувалася працювати.

Можливо, вона подумала б над тим, щоб вчасно зупинитися і жити в області, ніж у галасливому центрі міста. А то вона могла б продати квартиру і їй не сподобалося б ближче до мене.

У результаті сестра, не довго думаючи, продала квартиру і купила собі дорогу іномарку, але не врахувала той факт, що їй більше нема де жити. Але тепер вона каталася на дорогій іномарці.

А пізніше вона знайшла собі невелику однокімнатну квартиру, яка також була в області, але тепер вона могла їздити власним автомобілем. Потім вона зрозуміла, що їй прийде дуже багато витрачати на бензин і краще їй було б просто проїхатися автобусом, ніж витрачати майже половину зарплати на машину.

Я їй казала, що так все і станеться, але мою пораду вона пропустила повз вуха, заради того, щоб здійснити свою мрію, яку могла б купити через роки два. Натомість у неї було б своє житло і не довелося б платити за оренду. Тепер вона напрошується пожити пару місяців у мене, але я їй відмовила, адже помилку зробила вона, і я ніяк до цього не причетна.