— Он у Івана зі Світлою роздільний бюджет, чого ти не хочеш? Давай спробуємо! — канючить чоловік
Чоловік мене образив, а все тому, що я проти роздільного бюджету. Він висунув цю “геніальну” ідею, адже вважає, що я хочу зробити з нього підкаблучника та прибрати до рук усі його гроші. Проте річ зовсім не в тому.
— Он у Івана зі Світлою роздільний бюджет, чого ти не хочеш? Давай спробуємо! – канючить чоловік.
Почнемо з того, що у Вані зі Світлою зовсім інші стосунки та спосіб життя. Їм зручно, адже квартира у них є — скидатися треба лише на комуналку та якісь великі покупки. Тим більше, харчуються вони окремо, адже обидва спортсмени. Ваня постійно набирає м’язову дієту, а Світлана “сушиться” і сидить на дієтах.
Ми ж із чоловіком любимо поїсти смачно та різноманітно. Ще в апетит у нього вдвічі більше. Він може без проблем вм’яти за раз десять котлет та половину курки. Мені ж цього на тиждень вистачило б. Виходить, що я годуватиму чоловіка за свій рахунок, адже на продукти ми скидатимемося. То ще готування на мені.
Я йому запропонувала харчуватися окремо, але він не згоден. Мовляв, він одружився не для того, щоб біля плити стирчати. Ну ось, що й потрібно було довести!
Другий момент – це прибирання. Прибирати чоловік, звичайно, не буде, але купувати побутові засоби треба. Я завжди купую дорогу хімію, а чоловік вважає, що я ведуся на реклами та маркетинг.
А тут взагалі заявив:
— Навіщо мені на це скидатися, якщо я цим не користуюся? Моя мама господарським милом усю квартиру прибирала, не було в неї стільки всяких баночок. А ванну досі содою миє. Миючий для посуду купує в літровій ємності та задешево!
Думаю, що немає сенсу розповідати про порошок та інші миючі засоби. Чоловік ними не користується. Ось і вважає, що я просто люблю марнувати гроші.
Крім того, я дотримуюсь думки, що роздільний бюджет у сім’ї — це безглуздо. Ми ж разом живемо, вірно? Чому ми маємо ділитися грошима? Краще раціонально розпоряджатися бюджетом і відкладати собі потихеньку. Тим більше, я не вимагаю, щоб чоловік віддавав мені всю зарплату до копійки.
Однак він наслухався Ваню і вирішив, що нам теж таку справу треба практикувати. Та я проти. Якщо я не контролюватиму його фінанси, він почне витрачати їх праворуч і ліворуч. Знаю ж я, на що мій чоловік здатний.
У моєму дитинстві бюджетом завжди керувала мама, але у тата були свої заначки. І я вважаю цей класичний підхід максимально правильним. Так хоч можна нагромадити на відпочинок, побутову техніку, авто тощо. Так живуть усі сім’ї, а чоловік придумав якусь нісенітницю, аби кишені собі набити.
Навіть якщо я погоджуся, що робитиму в декреті? За чий рахунок харчуватися та виживати? Чи мені потім чоловік чек надасть та змусить компенсувати? На дитину теж навпіл скидатися?
Він ображається, бурчить, але я не збираюся здаватися. Не хочу я його під каблук заганяти, проте вести роздільний бюджет і бездумно витрачати зарплату не дозволю.