— Ти можеш відмовитись від поїздки, а от мамі відпочити треба обов’язково!

Я навіть не думала, що мій чоловік здатний на таку підлість. Він вирішив, що я можу залишитися без відпочинку, адже його мамі важливіше відпочити на морі. Як тільки вони зі свекрухою повернулися додому, я одразу подала на розлучення.

Декілька років тому у нас трапилася в родині неприємна ситуація. Ми потрапили у серйозну аварію, коли поверталися із села. Ми з таксистом відбулися легким переляком, а ось чоловікові так не пощастило. У нього були численні переломи, тому довелося зробити кілька операцій і проходити тривалу реабілітацію, щоб усе добре зажило.

Весь цей період саме я займалася забезпеченням сім’ї та лікувала чоловіка. Металася між роботою та лікарнею, адже допомоги чекати не було від кого. Коли всі мої накопичення закінчилися, я попросила свекруху сплатити певні ліки для її сина, але у відповідь почула:

— Ти його дружина, ти й розумійся. У мене дочка-студентка, є куди гроші подіти!

Мені довелося взяти ще нічні підробітки. Я розуміла, що якщо опущу руки, всі старання лікарів будуть марними, адже у цій справі головне — стабільність та регулярність. Однак невдовзі чоловікові стало краще, і він навіть зміг вийти на легку роботу, що значно покращило матеріальне становище нашої родини.

Я нарешті змогла взяти хоча б один вихідний і видихнути. За рік ми з чоловіком віддали всі борги та почали накопичувати на відпочинок. Зробили паспорти, купили одяг, але потім чоловік мені сказав:

— Ти знаєш, мабуть, краще мама зі мною поїде, а ти залишишся вдома. Ти можеш відмовитись від поїздки, а ось мамі відпочити треба обов’язково! Вона ж не молодшає, а в тебе ще все життя попереду.

— Вітя, а нічого, що я теж утомилася? Я заради цього відпочинку економила на всьому і навіть собі колготки купити не могла. Коли ти хворів, мамі жодної копійки не дала на ліки. А тепер ти хочеш проміняти мене на неї?

— Мені обов’язково треба на море, ти знаєш. Ну, а ти можеш і перетерпіти цей рік. Мамі все-таки потрібніше.

— Виходить, я забираю половину своїх грошей, а далі роби, що хочеш.

— Що це за поділ? Ми ж одна сім’я!

– Сім’я? Я вже в цьому маю сумнів. Я тебе на ноги поставила, і це така подяка?

— Ну, тоді ділимо гроші і подаємо на розлучення, якщо ти так ставишся до моєї матері.

– Я згодна!

Отак і закінчився наш сімейний відпочинок. Моєї половини грошей вистачило на відпочинок у Туреччині, а де відпочивав чоловік зі свекрухою, я не знаю.

Але тільки вони повернулися, ми подали заяву на розлучення.