Потужні слова мудрої матері, які я запам’ятаю назавжди

Spread the love

Я ніколи не жертвувала собою заради дітей. І ніколи не вимагала від них нічого такого.

Можливо, у вихованні дітей найважливіше те, який приклад ми, дорослі, їм подаємо. Це стосується й стосунків між батьками. Діти все бачать, все вбирають, неначе губка.

У мене є одна знайома жінка, яка має щасливу і дружну сім’ю. У неї з чоловіком чудові стосунки. У них уже доросла дочка та дорослий син, які з ними із задоволенням спілкуються. Разом із онуками вони щасливо проводять час. Якось, обговорюючи тему дітей, я запитав у неї, як їй вдалося досягти такої гармонії в сім’ї. І ось що вона розповіла:

«Насправді все просто. Я ніколи не виховувала дітей, я завжди натомість допомагала їм самостійно дорослішати та розвиватися. Я ніколи не дивилася на дітей, як на свою власність і ніколи не проектувала на них свої особисті плани та мрії. Не перетворювала дітей на свої проекти. Я лише двері, через які вони потрапили в цей світ, щоб знайти себе, розкрити свій потенціал, прожити власне і щасливе життя.

Після їх народження я зосередилася насамперед не на них, а на собі і на любові до чоловіка. Діти бачили наші взаємні почуття і наш світанок. Вони харчувалися нашими щирими емоціями, якими ми раділи з ними ділилися. Через себе ми наповнювали їх, і, як і раніше, наповнюємо, теплом, ласкою та турботою.

Звичайно ж, я завжди допомагала їм у всіх їхніх планах та мріях . Але це були саме їхні плани та мрії. Я їх не виховувала. Завжди питала у них дозвіл, чи можна допомогти, підказати чи порадити.

Коли вони стали повнолітніми, я з легким серцем відпустила їх у доросле життя. Вони самі вибрали собі партнерів, і після весілля я ніколи не втручалася у їхні стосунки. У своїх сім’ях вони самі налагодили і налаштували все так, як їм подобається, а не так, як мені подобалося.

Це їхнє життя, вони мені нічого не винні. Я ніколи не жертвувала собою заради них. І ніколи не вимагала від них нічого такого. Я розкривала себе і свою любов до найкращого чоловіка у своєму житті. І тому вони щиро люблять мене та їхнього батька, який усе життя був для них найкращим прикладом. Прикладом, як чоловік може любити жінку, яка не переключається повністю на дітей, на шкоду найголовнішим стосункам у її житті. Жінку, яка всім серцем допомагає йому розправити крила та злетіти.

Мої діти по життю стали самостійними та зрілими людьми, які побудували щасливі та люблячі сім’ї на наш приклад. І тепер вони просто так люблять нас, бо ми є. І тому, що нам усім разом цікаво проводити час. Дослідити і впізнавати це чудове життя».