“Ти що не могла мені дорожчий годинник подарувати?!” – сказав батько, побачивши подарунок дочки

Анастасію з дитинства привчили робити добро людям. І все своє життя робить людям лише добре. Вона працювала майстром манікюру в салоні краси, а на підробіток пішла флористом у квітковий магазин біля її будинку. Але заробляла дівчина дуже мало, букети робила хоч і шикарні, за дуже низькими цінами. Всі знайомі зверталися до дівчини, адже знали, що вона зробить гарний букет, а візьме за нього невеликі гроші.

Окрім роботи, Анастасія ще доглядала бездомних тварин, при кожній нагоді забирала тварин до себе додому. На утримання тварин, як ви розумієте, грошей йде багато.

Якось одного вечора дзвонить Насті її батько:

– Привіт, дочко! Хочу запросити тебе до себе на святкування Дня Народження. Цієї суботи на 12 дня.

Дівчина звісно ж сказала, що буде. Але в її голові відразу постало питання- “А що ж подарувати батькові?”. Олексій Вікторович був із дуже забезпечених людей, банальні дешеві подарунки він не звик отримувати. Так як це була середина місяця, то з грошима Анастасія була важко. Дорогий подарунок одразу вона не могла сплатити. Усіх заощаджень дівчини теж забракло б на потрібний подарунок батькові.

Дівчина почала дзвонити всім своїм друзям і просити у борг у них, але всі їй відмовляли, посилаючись на “важке фінансове становище”. Трохи подумавши, дівчина таки вирішила взяти кредит. Ну це ж батько! Мені хочеться його порадувати дорогим подарунком, а з кредитом розберусь”, – прокрутила в голові дівчина.

Субота. Дівчина з ранку почала збиратися до тата на День Народження. Настрій був чудовий! Святкування проходило у дорогому ресторані. Видно було, що батькова дружина подбала про розкішне проведення свята. Батькові виповнилося п’ятдесят років.

Ось дійшов час вручення подарунків. Анастасія з тремтінням у руках і величезним хвилюванням стала в чергу. Ось уже й наблизилася черга дівчини, всі гості затамували подих, усім стало цікаво, що подарує єдина дочка своєму батькові. Так як Настя дуже хвилювалася, то випадково помилилася в назві бренду годинника. Гості почали сміятися, а батько дівчини завмер, у його очах читалося якесь розчарування. Дівчині здавалося, ніби батько очікував побачити ключі від машини, а не якийсь годинник.

Зрештою, Настя зі сльозами на очах поїхала зі святкування. А після цього почала цінувати свою працю: перестала продавати букети своїм друзям/родичам за низькими цінами. А кредит вона все ж таки змогла закрити. Ситуацію з батьком відпустила і почала жити далі. За рік змогла накопичити гроші на свою власну квартиру та переїхала жити до іншого міста.

Як вам така історія? Чи аморально вчинив батько, не захистивши і не заспокоївши свою доньку?