Після одного випадку я завжди поступаюсь місцем на нижній полиці, коли їду в поїзді

Spread the love

Я дуже часто читав в Інтернеті різні історії про те, що люди не хочуть поступатися своїми нижніми полицями в поїзді літнім людям, вагітним та дітям. Я розумію цих людей. Вони наперед купували квитки, заплатили за них дорожче. Тому вони хочуть їхати із комфортом.

Я теж часто їжджу поїздом, тому дуже часто був свідком найрізноманітніших ситуацій у поїздах. Два роки тому зі мною стався випадок, після якого я завжди поступаюся місцем людям, коли бачу, що їм це дійсно треба.

А сталося ось що. У мене був квиток на верхню полицю, тому того разу я був лише свідком того, що відбувається, а не учасником.

На одній із зупинок у поїзд зайшла бабуся. Мав квиток на верхню полицю. Внизу їхала жінка з дитиною та ще одна молода жінка. Бабуся попросила жінку поступитися їй нижньою полицею. Вона навіть пропонувала жінці за це заплатити. Але молода жінка бабусі відмовила. Мовляв, вона купувала квиток спеціально на нижню полицю. Незабаром ми всі почали лягати спати. Бабуся не змогла сама залізти на верхню полицю. Я та ще один чоловік допомогли їй це зробити.

Настала ніч. Усі заснули. Я теж заснув. Вночі мені треба було піти до туалету. Я почув, що хтось поруч тихенько стогне і схлипує. Я вирішив, що це дитині щось сниться, ось вона й видає такі звуки.

Тільки вранці я випадково дізнався, що сильно помилився. Бабуся, яка була на верхній полиці, всю ніч не спала.

Вранці, коли я прокинувся, багато пасажирів уже покинули наш вагон. Було багато порожніх нижніх полиць. Неподалік від мене сиділа на нижній полиці та сама бабуся. Вони запросили мене попити з нею чаю і пригостили дуже смачними пиріжками.

Я із задоволенням пив чай, їв пиріжки і розмовляв із приємною в усіх відношеннях бабусею. Вона мені розповіла, що її син сильно захворів, і його поклали до лікарні. Ось вона й їде до нього. Квиток довелося купувати терміново, квитків на нижню полицю не було. У бабусі дуже хворіли ноги. Вона не могла всю ніч просто лежати. Їй треба було час від часу вставати, щоб посидіти чи поятояти.

Всю цю ніч на своїй верхній полиці вона промучилась. За дві години її почали мучити сильні болі. Вона насилу їх терпіла. Коли біль став уже нестерпним, то він почав потихеньку плакати. Саме її схлипування я й чув уночі.

Мені стало її дуже шкода. Після того, як жінка не захотіла поступатися їй місцем, їй було незручно просити про це когось із пасажирів. Ось вона і провела жахливу ніч на верхній полиці.

З тих пір, якщо я їду на нижній полиці, а поряд є пасажири, яким важко буде на верхній полиці, я завжди поступаюся їм своїм місцем. Я ж можу там спокійно спати. Але є люди, які не можуть навіть туди залізти.

Я вважаю, що все залежить від обставин. Але завжди, перш за все, треба залишатися людиною і виявляти доброту, розуміння і співчуття до інших людей.