– Мамо, якщо ти випустиш мене з кута, ми спробуємо досягти компромісу, – сказав мій 6-річний син

Spread the love

Я поставила сина у куток. Він на це заслужив, повірте. По-перше, він погано поводився в садку і весь одяг зіпсував липучками від лопухів. Віддерти неможливо – штани одночасно з затяжками. Буду підлогу ними мити.

По-друге, він розсипав на підлогу весь наш цукор і сказав, що це пляж. З’їздили, називається, на море. А потім він згодовував нашому коту весь свій суп. А йому заборонено людську їжу — лише корм. Тепер лікую шлунок, такі наслідки дегустації.

Після останнього інциденту я його відправила у куток, щоб подумав про свою поведінку. Я його попередила, що мультики та цукерки тепер під забороною. Він мовчки відбував покарання, а потім зарядив:

— Мамо, як ти вважаєш, про що я зараз думаю?

— Думаєш, як перепросити?

— Ні, думаю про те, що в мене складається погана думка про власну матір.

– А чому це?

— Ну, по-перше, із цього кута зовсім не видно телевізора. А по-друге, ти мене зовсім не розумієш.

– В сенсі?

— Ну, ти випусти мене з кута, ми спробуємо досягти компромісу.

Я випала. Ось такі нині дітки. Довелося випустити та організувати переговори. Обіцяв бути слухняним. Подивимося.