«Господарко, чим будемо обідати?»: сказали працівники після встановлення вікон. Таке питання привело мене в ступор

Нещодавно міняли вікно в кімнаті сина. Чоловік був на роботі, син в університеті. В очікуванні робітників зачинила двері до інших кімнат, щоб якнайменше туди заглядали.

У будинку в мене прибрано, але коли сторонні розглядають мій дім, мені не подобається.

Міняти вікно приїхало троє чоловіків, голосно привіталися.

Мене дещо збентежило панібратське звернення до мене працівників, я не розумію такого відношення з боку людей, яких бачу вперше.

Далі стало лише гірше. Один із чоловіків підійшов до зачинених дверей, відчинив їх і оцінювально оглянув усе навколо:

— Тут вікно мінятимемо чи ні? – не давши мені часу відповісти, чоловік відчинив двері до іншої кімнати.

— Навіщо ви відкриваєте двері, бачите, вони зачинені? Відразу запитати потрібно, а потім відкривати, адже ви не у своєму будинку. Де й що робити, я зараз сама покажу.

Заміна вікна зайняла у робітників близько 5 годин, правда, якби вони рідше виходили курити, впоралися б швидше.

Поки бригада пакувала свої інструменти, я поставила грітися чайник. Хотіла провести робітників і спокійно попити каву, перед тим, як братися за прибирання кімнати, де міняли вікно.

Несподівано до мене на кухню заглянув один із чоловіків, той самий, що відчиняв двері і сказав:

— Дивлюся, ви вже й кип’ятите чайник. А чим нас на обід пригощатимете?

Таких питань я ніяк не очікувала.

— Чайник я поставила не для вас. А чим ви будете обідати, я не знаю, напевно, тим, що ваші дружини на обід приготують.

— Ми майже 5 годин тут у вас працювали, втомилися, їсти хочемо. Нас завжди замовники годують. Ви що, навіть бутербродів зробити не можете? А якби ми кілька вікон ставили і до вечора тут були, ви б нас теж голодом морили?

— Я б і в такому разі вас не годувала. Ви до мене не в гості прийшли, а працювати. Я оплачую вартість вашої роботи, а про свій обід ви самі повинні були подумати.

Годувати працівників я не стала, тож виходили з моєї квартири вони дуже злі. Я з таким нахабством до цього дня ще не стикалася. Невже вони думали, що я їм накриватиму стіл?

Раніше, коли ремонти робили, працівники завжди зі своєю їжею приходили, могли лише води попросити, та й то не завжди.

Я не думаю, що клієнт має годувати майстрів. Такі відносини – ділова угода і жодних спільних застіль вони не припускають.