Сію чорнобривці на кожному клаптику землі і горя не знаю. Ділюсь причинами, навіщо мені стільки квіток

Spread the love

Висока декоративність квітки разом з її невибагливістю – чи це не мрія будь-якого садівника? Колись саме з цієї причини я посіяла свої перші чорнобривці або тагетес, якщо по-науковому.

Спочатку у мене були тільки чорнобривці відхилені (сорта Петіт Гармонія, Кармен), пізніше обзавелася ще тонколистими (Старшайн), розповідаю тут тільки про ці два різновиди і ділюся причинами, чому завжди саджаю їх багато.

Для новачка в квітникарстві ця рослина просто ідеальна. Красиві кулясті кущі з ажурним листям насичено-зеленого кольору з червня до осінніх заморозків усипані неймовірною безліччю яскравих суцвіть, які дуже довго тримаються на пагонах. А коли в’януть, то якось непомітно губляться серед листя та нових бутонів, не псуючи зовнішнього вигляду тагетесу.

Квітки пофарбовані в теплі тони від світло-жовтих і помаранчевих до червоних і червоно-коричневих – клумби, де ростуть чорнобривці, виглядають «сонячними» навіть у негоду і дарують життєрадісний настрій.

За всієї своєї мальовничості чорнобривці не вимагають особливих «танців з бубном» навколо себе. Вони невибагливі до умов вирощування, посухостійкі, добре розвиваються і цвітуть на сонці і в півтіні, практично не хворіють, чудово розмножуються насінням. На цій рослині люблять «пастися» бджілки – їм цілком до вподоби насичений пряний аромат квіток та листя тагетесу.

Однак багатьом іншим комахам специфічний запах тагетесу зовсім не до смаку, і різноманітні шкідники не наближаються до тих місць, де ростуть ці квіти.

Посаджені поряд з городними рослинами чорнобривці оберігають їх від нашестя непроханих візитерів. Так, наприклад, від капусти вони успішно відлякують хрестоцвітих блішок, метеликів білявок та совок, личинки яких здатні серйозно нашкодити овочу.

Золотисті квіти, одні з найкрасивіших у світі рослин, завжди готові прикрасити не лише клумби, а й городні грядки, приносячи при цьому неабияку користь овочевим культурам, і я саджу тагетес скрізь, де тільки можна. З його допомогою виходить позбутися білокрилки або значно знизити її чисельність, варто лише посадити навколо теплиці або просто в ній симпатичні компактні кущики.

Висаджені поряд з томатами та іншими пасльоновими чорнобривці дозволяють запобігти грибковим захворюванням, особливо фузаріозу, тому що їх кореневі виділення знищують ґрунтові патогени. Пригнічують ці речовини також розвиток багатьох бур’янів, це безумовний плюс.

Але треба пам’ятати, що і на деякі культурні рослини чарівна квітка може діяти гнітюче. Не слід її садити поряд із горохом, бобами, квасолею.

Можна навести ще безліч прикладів від інших садівників, які рослини та від чого оберігає тагетес:

  • картоплю та баклажани – від колорадського жука (у нас його, на щастя, немає) та від нематод;
  • моркву та цибулю – від крилатого зла, мухи;
  • садову суницю – від довгоносика;
  • аґрус та смородину – від вогнівки;
  • будь-які рослини – від капустянки;
  • троянди – від нематод.

У мене поки не було нагоди, щоб це перевірити. Але знаю, що захисні властивості більшою мірою притаманні відхиленим чорнобривцям. Тонколисті сорти в цьому плані заслабкі, їх краще садити лише для краси.

У чому я однозначно впевнена, то це в тому, що тагетес – це прекрасний сидерат, нарівні з фацелією та гірчицею. Подрібнене бадилля квітів корисно закладати в землю при осінньому перекопуванні або залишати як мульчу. Так можна суттєво оздоровити ґрунт та покращити його структуру.