Подруга втомилася від своєї падчерки та її дітей. Вони приїжджають у гості кожні вихідні

Spread the love

У мене багато друзів та подруг. Багато подруг заміжні, а деякі в розлученні. Одна з подруг Надія вийшла заміж вдруге п’ять років тому. І часто почала скаржитися, що у вихідні дні вона не може спокійно відпочивати у себе вдома. А все через свою падчерку та її двох дітей. Вона разом із дітьми майже кожних вихідних гостює у них.

Надія п’ять років тому вийшла заміж удруге. З першим своїм чоловіком вона прожила майже тридцять років, є дорослий син та троє онуків, але вони живуть в іншій області та бачаться рідко.

Вийшовши заміж за Бориса, Надя знала, що в нього є доросла дочка, якій тридцять два роки і має двох дітей-підлітків. Надя з Борисом живуть у своїй хаті. Будинок великий, двоповерховий.

Борис одразу ж після весілля прописав Надію. Сказав: “Тепер ти тут господиня”.

Надія має свою квартиру. Продавати вона її не стала, таки є син і онуки-квартира дістанеться їм. Нині вона здає її в оренду.

Чоловік Надії перед весіллям познайомив її зі своєю дочкою. Дочці за тридцять, розлучена та одна виховує двох хлопців 10 та 8 років. І ось рік тому падчерка зачастила до них у гості, та не одна з дітьми. Спершу це було так. Дочка Бориса влітку почала ремонт у себе в квартирі. Ну звісно куди податися з дітьми? Звісно ж до тата. Адже має великий будинок і місця всім вистачить.

Прожили вони майже два тижні. Дочка допомагала Надії по господарству. Все було добре, Надя навіть була рада, що вони так здружилися з падчеркою та її дітьми. Але ремонт закінчився і гості перебралися до своєї квартири. Подруга навіть заскучала на якийсь час. Вона не думала, що незабаром просто не захоче бачити родичів чоловіка.

Після ремонту дочка Бориса часто заїжджала до них у гості одна. Потім почала присилати до діда онуків.

Ну ви уявляєте, що таке діти, та ще й хлопчаки. Вони бігали по дому, репетували, грали в якісь ігри. Надії та Борису доводилося заспокоювати дітей, і зрештою він відвозив їх до матері. І дочка почала обурюватись, що це ти тато, онуків не любиш чи що? Чи твоя дружина не хоче з ними поратися?

А Надія, коли нам розповідала про це, каже:

“Справді, не хочу, у них є мати, ось нехай і порається зі своїми дітьми”.

Тепер падчерка з дітлахами щовихідних приїжджає в гості до батька і поводиться там як господиня. Приїжджають із самого ранку у суботу та їдуть пізно ввечері у неділю. Надії доводиться готувати на всіх них, та ще й не догодиш.

– Це вони не їдять і це їм не подобається. Падчерка навіть гроші на продукти не дає, а їдять усе, що є в холодильнику. Діти безпардонно поводяться, можуть забігти до нас із Борисом до спальні, розбудити. Добре, що ще дочка не заходить, стукає перед тим, як зайти. Кошмар якийсь! Я не знаю, що робити, просто втомилася вже від цих гостей.

У вихідні я хочу відпочивати, а не слухати крики дітей та ловити на собі незадоволений погляд падчерки. Намагалася робити зауваження, нуль емоцій.

Боря вже питав у неї, що їй вдома зайнятися нема чим? Вона у відповідь: А що татко, ти хіба не радий нам? …

Не знаю, чого вона добивається. Я розумію Бориса, це його дочка та онуки, але всьому є міра. Мені вже 50 і я не хочу підлаштовуватися під їхні бажання. Нехай їздить із дітьми до своєї матері. Так і сказала Борису