Микола приводив додому Настю, вони цілими днями лежали на дивані і дивилися телевізор. Тільки після розмови з мамою він знайшов підробіток і втратив дівчину

Spread the love

Віра з сім’єю проживали досить важкі часи, кілька років тому її покинув чоловік, залишивши її з двома дітьми.

А сам утік в Одесу на заробітки, прихопивши молоду дівчину. Як тільки він вийшов за поріг квартири, новин про нього більше не було, аліментів те й поготів.

З грошима було туго, їх вистачало тільки на їжу та й на найнеобхідніше.

Віра працювала на заводі проводки, зарплата була 8 тисяч гривень, але прожити на таке з двома дітьми було мало можливим.

Артему, молодшому синові Віри, було лише 7 років, цього року він збирався йти до підготовчого класу.

Старшому синові, Миколі, йшов 16-й рік, у цей час він почав зустрічатися з дівчинкою з паралельного класу.

Звали її Настею, на вигляд була досить привабливою і милою школяркою, так здавалося спочатку, але незабаром Віра познайомилася з нею трохи краще і вже не була настільки захоплена нею, вона постійно говорила Миколі, що вона йому не підходить, йому потрібна дівчина спокійніша і розумніша.

А все невдоволення виявлялося через те, що Анастасія з Миколою постійно перебували в їхній двокімнатній квартирі, вони цілими днями лежали обійнявшись на дивані і дивилися телевізор, попутно постійно ївши. Вірі це не подобалося, бо грошей і так не вистачало, то тепер продукти закінчувалися ще швидше.

Віра працювала в денні зміни по 12 годин і дуже часто її затримували на роботі, тому вона намагалася приготувати їжі своїм синам протягом тижня, щоб їм було що поїсти.

Повертаючись зі зміни, вона все частіше помічала порожній холодильник, обуренню її не було межі.

Якось зайшовши на кухню, вона помітила Настю, яка притягла стос брудного посуду до раковини і пішла далі лежати на диван.

Тоді у Віри терпець скінчився, вона зайшла до них у кімнату і сказала синові:

– Миколо, прийди помити посуд, – неголосно сказала вона.

Коли він увійшов на кухню, запитала — чи не вчили твою подружку мити посуд?

— Мам, так у неї манікюр, їй не можна його зіпсувати, та й у гостях вона в нас, я сам помию.

Ситуація почала дуже дратувати Віру, і тому ввечері вона вирішила почати серйозну розмову.

— Сину, я маю серйозно з тобою поговорити, справа стосується Анастасії, я попереджаю, що тобі це швидше за все не сподобається, але мовчати я більше не можу і не збираюся.

Микола, збентежено посміхнувшись сів на диван, він очікував що розмова буде про можливу близкість, він вважав що вже все знає, хоча контакт з дівчиною у нього був одного разу, але, як з’ясувалося, розмова зайшла зовсім про інше.

— Ну так ось, чому ви з нею постійно перебуваєте в квартирі, окупувавши телевізор, адже я теж живу в цьому будинку і маю право дивитися телевізор.

— Мам, на вулиці жарко, тому ми й удома, а щодо телевізора, то в тебе телефон є, там і дивись свої дурні зомбуючі передачі.

— Чому через вас я відчуваю себе гостем у своїй квартирі, чому я повинна йти на кухню і сидіти вічно там?!

— Та хай тобі, мам, припини, ти тільки скажи нам, коли захочеш подивитись телевізор, то ми тобі його і звільнимо.

— Добре, хоч мені й слабо в це віриться, але я ще маю питання з приводу кухні, чому постійно в нас їсть, наче вічно голодна, не зрозумій мене неправильно, Миколо, але коштів на їжу навряд чи вистачає. Подумай про Артема, йому в перший клас треба йти, мені гроші треба відкласти, щоб його зібрати. Ти б хоч пояснив їй про норми пристойності і про те, що в нашому домі не безкоштовна їдальня.

— Я оплачу, мамо, якщо ти так хочеш!

— Та звідки гроші то в тебе, якщо ти вважаєш себе дорослим, то ти б хоч якусь підробку знайшов.

— Мамо, яка робота, мені 16, я маю жити і насолоджуватися життям поки що без неї.

— Миколо, ти тямущий хлопець, який-небудь підробіток давно вже знайшов би. Але вас у будинок я більше не впущу, гуляйте поза домом.

— Як мені мені делікатно сказати про це, мамо?

— Скажи їй, що я заборонила сидіти в нашому домі.

Наступного дня Микола переговорив з Настею і більше вдома вони не засиджувалися, вона була засмучена, адже дуже їй сподобалися мамині борщі та пиріжки, а грошей у Миколи на частування не було, тому часом вони гуляли на порожній шлунок.

Микола розумів, що йому потрібні гроші, причому терміново, тому він негайно почав шукати підробіток. Він помітив оголошення, в якому йшлося про пошук людей на вакансію кур’єра-доставника їжі.

Він почав працювати, йому було цікаво, але важко. Зате він зміг зрозуміти, що гроші з неба не падають, і гроші отримують наполегливою працею.

Але, на жаль, Миколи, на його дівчину залишалося дуже мало часу.

Спочатку вона вередувала, а невдовзі й зовсім вирішила кинути Миколу.

Микола був засмучений, кілька днів проходив у поганому настрої, але роботу не покинув, адже тепер не треба просити грошей на кишенькові витрати матері.