Моя дитина несадівська. Не можу вийти на роботу, мушу бавити уже 5 років

Нещодавно Віра зустріла свою подругу зі школи. У них почалася розмова про роботу, подруга так захоплено розповідала про роботу:

— Ти не повіриш, Вірочка, робота просто відпад, у мене час на дітей є, на чоловіка та на себе кохану. Щотижня ходжу на масаж, на тренування, вечори маю, як бачиш, не на самоті, завжди в русі.

Після свого феєричного виступу перед Вірочкою про своє прекрасне та безтурботне життя вона запитала про роботу. А для Віри це питання завжди підкошувало ноги, вона відчувала себе якоюсь неповноцінною та відірваною від повсякденного життя.

Вранці всі поспішали на роботу, а вона з донькою повільно їла кашу, протягом дня всі були в робочій метушні, а Віра поступово розгрібала домашні справи, увечері всі приходили додому втомлені, а Вірі хотілося з кимось поговорити, але було не з ким – всі втомилися.

– Яка робота? У мене дитина несадівська. Навіть якби й хотіла працювати, а не можу. Весь час присвячую розвитку дитини. А так потрібна ще одна зарплата, грошей вистачає на найнеобхідніше. – відчайдушно розповідала Віра.

– А що сталося? – запитали ми у Віри.

— Начебто нічого серйозного, дитина хворіє як за графіком 2 через 2. І буває, що 2 – це не день, а місяць. 2 дні походимо в садок, два місяці пролікуємось. Жодний роботодавець не терпітиме такого працівника. Імунолог нам сказав, що дитина просто несадівська і, якщо є можливість, потрібно бути вдома з дитиною дошкільного віку.

– Я розумію тебе Вірочка!

– Знаєте, а не всі розуміють. Свекруха про те, що дитина несадівська взагалі слухати не хоче. Каже, що це все дурниці та лікарі не професіонали, якщо так кажуть. Раніше мовляв діти ходили в садок без жодних дурних висновків лікарів, хочеться їм цього чи ні, із соплями чи здоровим, було все одно. І про адаптацію каже, що все це нісенітниця. Раніше о 7-й ранку завели дитину, а о 7-й вечора забрала. І жодних звикань до садка не робили, не було часу.

— Вірочка, може, покоління вже не те як думаєш?

— Не думаю, подруга мене навряд чи зрозуміла, каже, що несадівські діти – це діти, батьки яких мають час з ними сидіти. Сказала, що таких дітей не буває і це лише відмовки, щоби не працювати. Вона вважає, що я прикриваюсь дитиною заради того, щоб не працювати.

Може й справді, несадівські діти – це діти, які часто хворіють і дуже слабкі від народження. Не можна порівняти сьогоднішніх дітей та дітей, які були тридцять чи сорок років тому. Тоді було зовсім інше повітря, ми дихали чистим повітрям, а зараз що, суцільне забруднене повітря.

Можливо, що несадівська дитина – це швидше за все діагноз, який потрібно лікувати.