Маленька дівчинка плакала на вулиці, люди байдуже проходили повз. Невже ми всі стали такими черствими

Spread the love

Якось я йшла додому з прогулянки та помітила дівчинку. У школярки буквально очі набрякли від сліз. Перехожі не звертали на неї уваги, думали, що плаче через погану оцінку. Але ж я вирішила дізнатися, чи все нормально.

– Чому плачеш?

— Нас із уроку останнього відпустили, а мати на роботі. Бабусі вдома немає чомусь, а телефон розрядився.

– І ти злякалася?

— Ага…

— Нема чого сльози лити через дрібниці. Номер мами знаєш напам’ять? Диктуй!

Вона зателефонувала мамі та заспокоїлася. Родичка їй сказала дочекатися бабусі біля під’їзду, бо та в магазин вийшла, не чекала так рано внучку зі школи. Я вирішила почекати з дівчинкою, адже вона була у пригніченому настрої.

На прощання я порадила їй поменше плакати і не засмучуватися через дрібниці. Якщо їй потрібна допомога, краще підійти до когось та попросити про послугу.

Знаєте, допомогти людині дуже просто, не треба для цього бути супергероєм чи чимось жертвувати. Якщо ви бачите дитину, що плаче, запитайте, чи все добре. Навіть якщо вона плаче через якусь дрібницю, втіште її.

Так мало у світі добра, давайте це виправляти!