Я вигнала з дому хлопця доньки. Вона образилися і пішла з ним. Через рік поверулася без хлопця, але з маленькою дитиною

Із донькою у нас стосунки не складалися. Вона більше любила батька, адже я змушувала її вчитися, їсти овочі, допомагати по дому. Тато ж виховував її у вседозволеності. Йому було начхати на її здоров’я та майбутнє. Він дозволяв їй усе лише тому, що не хотів слухати її сльози. Ось така особлива “любов”.

Ми розлучилися з чоловіком, коли Ліза навчалася у 8 класі. Він зрадив мені. Дочка дуже тяжко переживала розлучення і звинувачувала у всьому мене. Вона почала погано вчитися, тікати з дому – буквально зненавиділа мене. Я відразу ж стала поганою, а тато добрим. Батько не хотів з нею бачитись, але Ліза вважала, що це моя ініціатива. Мовляв, я забороняю їм зустрічатись.

Відносини стали ще гіршими. Ліза ледве закінчила школу і вступила до училища. Звичайно, мені прийшло підняти всіх на ноги і поклопотатися, адже атестат бажав кращого. Донька зв’язалася з поганою компанією і ще більше віддалилася від мене. У той період вона і почала зустрічатися з Кирилом. Мені він не імпонував, але хіба дочка мене слухала?

За рік вона привела його до нас додому. Бачте, вони житимуть у її кімнаті. Я прогнала його. Донька пішла разом із ним. Як би я її не просила залишитись, вона робила своє. На прощання крикнула:

– Я розберуся сама! Не лізь у моє життя. Я не хочу бути самотньою, як ти. Свою сім’ю профукала, дай хоч мені бути щасливою!

Кілька днів вона мені навіть не дзвонила. Я звернулася до поліції, адже переживала, хоча там не дуже поспішали її шукати. Ліза з’явилася лише через місяць – сказала, що все у неї нормально.

Пройшов рік. Я готувала вечерю на кухні. Раптом пролунав дзвінок у двері. То була донька. Не одна – на руках Ліза тримала маленьку дитину. Звісно, ​​я її впустила. Вона розповіла мені, що втекла від Кирила. Його не цікавило сімейне життя. Він сплавив її на бабусю, а сам тусувався.

Незабаром вагітна дівчина набридла йому і він почав її бити. Бабуся допомагала спочатку, на памперси і суміш гроші давала. А потім Кирило привів додому нову дівчину, отож і Лізі стало соромно — вирішила повернутися додому.

Тепер ми живемо утрьох. За цей час донька дуже змінилася. Вона попросила пробачення, хоча я давно їй все пробачила. Кирило дитиною не цікавиться, але це на краще. Головне, що все налагодилося. Моя донечка обов’язково буде щасливою.