Я дуже хочу, щоб батьки не лаялися і любили мене так, як я їх люблю. Що мені зробити для цього? 

Spread the love

Я – дитячий психолог. Скільки я вже працюю, стільки і дивуюся батькам, які відбирають дитинство у своїх дітей. На цей раз хочу розповісти про дівчинку з недитячою розважливістю. У мене буквально сльози котилися щоками, коли я її слухала.

Мама і тато постійно лаються. Батько зібрав речі, а мати взялася за цигарки. Чому вона палить? Мені лише 4 роки, але я знаю, що куріння шкідливе для здоров’я, та й запах потім такий від неї неприємний. Я хотіла підійти до мами. Але вона мене відштовхнула і сказала:

— До тата вали! Ви однакові!

Мені було прикро, але я не плакала, щоб не роздратувати маму ще більше. Я підійшла до тата і притулилася до нього. Він узяв мене на руки та поцілував. Потім він узяв сумку з речами та пішов. Я просила його взяти мене з собою, довго бігла за ним, бо боялася залишатися з мамою.

Ми прийшли до татового друга. Там було багато незнайомих людей. Я була дуже втомлена, тож хотіла спати. Щоб повернути тата додому, я почала вередувати і кликати маму. Тато не витримав – ми одягнулися та поїхали додому.

Тато дуже добрий, та й мама в мене гарна. Тільки лаються вони постійно. Може, через мене? Як би я не намагалася, вони все одно сваряться. Я малюю для них красиві картинки, складаю свої іграшки, добре їм… Що не так?

Я ніколи їм не заважаю, коли вони працюють чи розмовляють із кимось. Я вмію чистити зуби та мити руки з милом. Я навіть навчилася зав’язувати взуття сама!

А вчора мене мама запитала:

— Куди мені від тебе втекти?

Мені тепер страшно. А раптом вона мене комусь віддасть? Я дуже хочу, щоб батьки не лаялися і любили мене так, як я їх люблю. Що мені зробити для цього?