У мене постійно кудись зникають речі. У вас таке було, що поставив, а за пару хвилин уже не можеш знайти?

Spread the love

Напевно, кожен знайомий із ситуацією, коли раптово кудись зникла річ, яка лише хвилину тому була під рукою. Була і тут, як крізь землю, провалилася! Шукаєш, шукаєш і все безрезультатно.

Особливо, найчастіше це стосується таких важливих та життєво необхідних речей, на кшталт: ключів, гаманця, банківської картки, пульта від телевізора. Потім, правда, ця річ зазвичай знаходиться, а ми списуємо все на власну неуважність і забудькуватість.

Але як бути з речами, які зникають безслідно і з кінцями, наче їх поглинула якась містична і незрима безодня?

Як приклад, наведу кілька останніх випадків за останні кілька років. Насправді їх набагато більше.

Випадок перший.

Зламалася на моєму срібному ланцюжку застібка. Вирішив, на перших вихідних, віднести її в майстерню, щоб полагодили. Поклав на свій комп’ютерний стіл. Наступного дня, збираючись на роботу, вирішую дорогою заскочити до ювелірки. Дивлюся — немає ланцюжка. Я до дружини: де, мовляв, ланцюжок?

Дружина розводить руками: куди поклав, там і візьми!

Але я точно пам’ятаю, що вона була на столі! Ось на цьому самому місці!

Увечері відбулися пошуки, в ході яких було оглянуто сам стіл, висунуто та оглянуто всі шафки (не тільки в цьому столі, а й в іншому).

З ліхтариком був обстежений кожен сантиметр підлоги, перевірені плінтуса, розтрощений мішок для пилососа, марнуючи надії що ланцюжок змахнули на підлогу і засмоктали пилососом. Доля ланцюжка невідома досі. До речі, подібним чином у нас з дому зникає вже другий срібний ланцюжок. Перший, років зо два тому, загадковим чином зник із закритої скриньки, де лежав довгий час.

Випадок другий

Пам’ятаєте, в одному відомому супермаркеті, давали так звані «фішки» за які потім можна було отримати яскраві кухонні ножі у кольорових чохлах? Місяць збирав ці фішки. У результаті отримав на кухні досить симпатичний ножик.

Через пару днів, лізу в ящик кухонного столу і знаходжу там один чохол. Оглянув усю шухляду — немає ножа! Звичайно, одразу до дружини. Вона тільки знизує плечима, мовляв, я взагалі не готую і зроду кухонного ножа в руки не брала.

Далі були пошуки, в ході яких було відсунуто кухонні меблі, перевірено сміттєвий пакет. І…. Нічого!

Доля ножа залишається невідомою досі.

Замовили на Аліекспрес аплікацію для стін. У п’ятницю отримали посилку, вдома дістали наклейки, помилувалися і вирішивши завтра, зранку встати і зайнятися обклеюванням. Поклали два такі немаленькі рулони в передпокій, на пуф. Вранці встаємо – немає наклейок. Як у воду провалились! Шукали, шукали, але так нічого, ясна річ, не знайшли.

Привіз кур’єр піцу. Розрахувався, дав на чай, решту 300 гривень поклав на комп’ютер. Три папірці по 100 гривень. Поки ходив за тарілкою для піци і лазив у холодильник за водою, прийшов до кімнати, а на комп’ютері — гуляк ночував. Грошей немає. Ну, ясна річ, відсунув комп, злазив під стіл, вирішивши що змахнув гроші. Ні!

Увечері прийшла з роботи дружина. Пояснив ситуацію, шукали разом, але так нічого, природно не знайшли.

Єдиний раціональний варіант – це що поки я був на кухні, якісь злодії відкрили замок відмичкою, вкрали 300 гривень і безвісти зникли.

Один з останніх випадків взагалі вже ні в які рамки не лізе!

Поки дружина була у своєї мами на дачі, зварив я собі з вечора два яйця у круту. Поклав у миску і накрив тарілкою, щоб поснідати з ранку. У холодильник не ставив, залишив на столі. Що їм за ніч станеться?

Вранці, позіхаючи, йду на кухню, ставлю чайник, дістаю з холодильника майонез, знімаю з миски тарілку, а там…

Так, ви вже здогадалися. А там – нічого! Чиста, наче вилизана миска.

Зізнатися, я наскільки здивований, що навіть зазирнув під неї, вирішивши, що неочищені яйця (так, вони були в шкаралупі) якимось чином прилипли до дна миски. Єдине раціональне пояснення, це те, що поки я спав, злодії-ніндзя акуратно розкрили замок відмичкою, прокралися на кухню і з’ївши яйця разом зі шкаралупою, так само безслідно пішли.

Такі справи. Дітей у нас немає, друзі заходять рідко, а домашні тварини не можуть залишити межі своїх тераріумів. Жодну зі зниклих речей так і не було знайдено згодом, хоча квартира у нас досить крихітна.

У когось траплялося щось подібне?