Ангели живуть серед нас. І одного разу ти мудеш мати шанс його зустріти. Не упусти

Spread the love

Одного разу Бог розгнівався на людей. Він зібрав Ангелів і велів знищити Землю.

– Нічого святого в них не залишилося! – гримів громом Бог. Життя, створене мною, не цінують. Віднімають її у всіх коли хочуть! Знищити !!!

Ангели мовчали. Їм нічого було заперечити …

І тільки молодий Ангел-учень насмілився не погодитися

– Не завжди ж. Не всі ж. – сказав він.

І настала тиша …

– Я відсилаю тебе на Землю, як тест на доброту і людяність! – Бог постановив. Протестуєш – повернешся відразу ж! Якщо пройдуть люди тест – Не буду знищувати Землю!

… Того ж вечора в одному брудному під’їзді старої багатоповерхівки з’явилося невідомо звідки викинуте новонароджене цуценя … Воно голосно пищало.

Але його ніхто не чув … Всі йшли повз. Всі були зайняті важливими справами …

Подумаєш! Щеня … Одним більше, одним менше!

Прибиральниця побачила малюка і викинула його в сміттєпровід – швидше відмучиться …

Ангел повільно згасав … Важко бути смертним серед байдужих …

Пенсіонерка Ліда викидала сміття. Хтось відчайдушно пищав в сміттєпроводі … Бог ти мій! Помилуй! -Вигукнув вона. Там жива істота … Не можна ж так! І пішла вниз – ритися в смітті і рятувати цуценя.

Розум твердив – Куди тобі ?! Уже дві собаки в будинку. Три кішки. Пенсія маленька. А серце співало – Чи встигну! Встигну! Як-небудь витримаю … Івана-синочка більше немає в живих  … Телеграма прийшла, що пропав безвісти на війні … А тут жива душа вмирає … Спасу! Встигну …

Щеня був знайдене в смітті і нагодоване з пляшечки теплим молоком.

Окутала в м’які ганчірочки. Зігріла грілкою. І шеня міцно зуаснуло.

Ліда теж лягла спати. На душі у неї було добре і спокійно. Вперше після тієї телеграми …

Ангел в ганчірочках широко відкрив очі. Тест пройдений. Пора йти.

– Не хочу я йти не зробивши подарунок! Що ж подарувати тобі Ліда …

А Ліда вже міцно спала і не відала що врятувала цілий світ … Їй снився син Іван. Снилося щеня. Чомусь снилися Ангели … і навіть засоромлений Бог …

Вранці вона плакала, побачивши цуценя мертвим …

– Не встигла … Запізнилася … Все було даремно! Все в цьому світі даремно! – гнівалася вона на Бога, ховаючи маленьке тільце …

А в поїзді, вдихаючи перед відчиненим вікном на повні груди ранкове повітря, повертався до мами солдат Іван …

PS Є таке повір’я – Ангели відчувають людину, з’являючись на його життєвому шляху у вигляді потребуючої тварини. Вона може бути брудною і немічною, вона може бути хворою і негарною …

Хтось вибирає пройти повз. Хтось вибирає допомогти, відмити, не гребуючи нічим, прогнати глисти, вилікувати … І знайти йому будинок. Місія Ангела виконана – він знайшов в натовпі Доброту і Співчуття! І Ангел може покинути цей світ.

Так-Так! Ангели не затримуються тут – у них багато справ … Але йдучи, ангел робить подарунок тому, хто пройшов тест на доброту, виконує його найзаповітніше земне бажання …

Автор: Олексій Прокурор