Як тільки дізнався, кому дістанеться квартира, відразу ж відвіз матір до сестри

Spread the love

Моя мама перенесла інсульт і в результаті цього у неї паралізувало всю праву сторону. Тому ми з дружиною забрали її до себе, щоб доглядати.

Моя сестра не схотіла брати маму до себе, сказавши, що у неї мало місця. А оскільки у нас квартира більша, то було вирішено забрати її до нас.

Послуги доглядальниці коштують нормальних грошей, а їздити по кілька разів на день до неї і назад з урахуванням роботи – нереально. Спочатку запитали сестру чи зможе вона половину грошей давати на доглядальницю, але та сказала, що ні, тому що у неї двоє дітей і іпотека.

Півроку догляду за мамою принесли хороші результати – вона стала йти на поправку, але все ж права сторона залишилася менш дієздатною, ніж ліва. В основному всі турботи про матір лягли на плечі моєї дружини.

Коли мамі стало ставати краще, вона запитала чи можна їй залишитися у нас назовсім. Нам це було не в тягар, адже місця вистачає для всіх і до того ж мама зможе посидіти з нашими дітьми, коли нас немає. Хоча вони вже не сильно маленькі, але одних ми їх ще не наважуємося залишати вдома.

І можливо все було б добре і можливо ми жили всі разом дружно і щасливо, однак я випадково почув, як мама розмовляє з сестрою по телефону: «Олечка, не переживай, квартиру продамо і зможете розрахуватися по іпотеці, ще й на одиничку залишиться для Ані ».

Аня є старшою дочкою сестри і моєю племінницею. Я вирішив висловити мамі все, що я думаю з цього приводу.

Мама не заперечувала і відразу у всьому зізналася. Оскільки ми погодилися, щоб вона залишилася жити у нас, то вона свою квартиру вирішила продати, щоб в черговий раз допомогти сестрі і її сім’ї.

Мені все це неприємно, адже я всього добивався сам без будь-якої допомоги: спочатку вступив в хороший університет, закінчив його завдяки своїм зусиллям, машину купив за свої гроші, будинок побудував без допомоги батьків.

Зате Олі батьки оплатили навчання в інституті, весілля і навіть на перший внесок за іпотеку вони дали їй. Перший раз за свої 37 років я все це висловив мамі, а у відповідь прозвучали слова: «Ти ж чоловік, тому повинен сам всього домагатися, а Олі потрібно допомагати і це можемо зробити тільки ми».

Ніби мені хтось допомагав. Лише тато допомагав будувати будинок, коли був живий.

Дізнавшись про мамині плани, я відвіз її до сестри, нехай тепер вона за нею доглядає. Думаю, зможе знайти місце для мами в трикімнатній квартирі. Весь час мама з Олею сюсюкалася, а я повинен був всього сам домагатися.

Навіть коли ми хотіли купити машину з дружиною, тато хотів допомогти з грошима, але мама вирішила для Олі влаштувати розкішне весілля. Але зате, як мама захворіла, так улюблена дочка відразу знайшла безліч причин чому вона не може про неї піклуватися.

Ні щоб розділити гроші з продажу батьківської квартири між нами двома, але мама вирішила купити племінниці квартиру. Чому ж не купити квартиру нашому старшому сину?

Можливо я неправильно вчинив, але за все життя у мене занадто багато всього накопичилося. Раз все дістанеться сестрі, так нехай спочатку відпрацює.