Чи повинна дружина підкорятися чоловікові, якщо він говорить, що не зобов’язаний її утримувати

Spread the love

Поки я твій чоловік,  ти зобов’язана мене слухатися!. – кричав він мені вчора, – Пиши заяву в садок і крапка. А якщо не напишеш, тобі ж гірше буде!

Чоловік вирішив, що дітям просто життєво необхідно саме зараз проходити адаптацію до садка після канікул.

Він щиро вважає, що в змішаних групах вони звикнуть краще і у них не буде стресу восени. А якщо вони підуть восени, то у них обов’язково буде стрес, і вони обов’язково будуть хворіти.

Так я ніби й не проти, враховуючи той факт, що зараз за бабусею доглядати за стає все складніше, та й ближче до осені у всіх з’являється маса справ. Та й роботу шукати необхідно, тому що гроші закінчуються.

Ось тільки чоловік раптом вирішив ще й на море з’їздити, але коли точно не зрозуміло. Спочатку хотів 14 серпня їхати, тоді сенс зараз дітей вести? А він кричить і наполягає, що б я їх в садок відправила.

Чотири місяці як ми з чоловіком харчуємося окремо. Він заявив, що не зобов’язаний мене утримувати. Дітям з їжі щось купує чоловік, щось я. При чому чоловік не купує багато того, що купую дітям я, але вимагає, що б я купувала те, що купує він і в тих же кількостях.

Наприклад, я кладу дітям в суп завжди кольорову капусту і брокколі. Купую заморозку. Коштує вона не дешево. М’ясо діти не люблять, тому в суп кладемо м’ясо з баночок (ну хоч щось).

Так само інші овочі на суп, сир, який діти дуже люблять. Чоловік ні разу не купив нічого з перерахованого, але купуючи баночки з м’ясом, вимагає що б я брала їх в такій же кількості.

Тільки заковика в тому, що він працює, а я знову без роботи. Два місяці жила на останню зарплату. Зараз живу на допомогу від держави. Напевно хтось скаже, знову не задоволена. Так ось, відповім. Допомогу я отримувала тільки на одну дитину, тому що на другу чоловік оформив на себе. І велика частина цих грошей йде саме на дітей.

Одяг дітям купую я. Побутову хімію, в тому числі і дитячу косметику теж я.

Іди працюй, скажуть багато. Так я тільки ЗА. Але! Поки ніяк не можу толком визначитися з графіком. Якщо раптом що, забрати дітей нікому. Необхідно спочатку вирішити це питання. Чоловік рішень ніяких не пропонує.

Раніше вся надія була на мою маму. А тепер ні. У мами бабуся після інсульта.

Що стосується садка. Спочатку садок не працював. Потім відкрили чергові групи тільки для тих, хто офіційно працює. Було все дуже строго. Та й не йти ж на співбесіду з дітьми.

У липні я все таки обновила резюме на сайтах з пошуку роботи. І тут чоловік вирішив, що дітям було б непогано подихати свіжим повітрям на базі, а йому побути вдома одному.

На тиждень я зі свекрухою і дітьми була відправлена ​​на базу відпочинку (за чий рахунок не знаю). Я як би теж не проти подихати, відпочити від його компанії. А тепер я знову в підвішеному стані з роботою через поїздку.

Їхав би він сам з ними, так не поїде ж один. А я б і роботу підшукала, і з бабусею побільше допомогла.

А кричав він ось чому. Я сказала, що спочатку подзвоню завідуючій, поговорю з нею. Поясню ситуацію. Жінка вона у нас розумна. Але на такий компроміс чоловік не згоден. Пиши, кричить, заяву і крапка.

Як ви вважаєте, чи справді дружина підкорятися чоловікові, якщо він не зобов’язаний її утримувати? Чи має право чоловік взагалі вказувати дружині, що їй робити в такій ситуації?