“Ви отлілі?”, – запитала російською секретарка. Я не розумів, для чого йти в туалет перед прийомом окуліста

Якось раптом очі заболілм мене сильно так і різко. Подзвонив одному, запитав чи немає у нього знайомого окуліста, щоб ось прямо зараз міг прийняти. Є, каже. Сідаю, їду. Заходжу в медичний офіс, підходжу до реєстраторки. І починається досить дивний, на мій погляд, діалог.

Легко я відповів тільки на перше питання: «Ви до Валентина Сергійовича?». Далі, на мій погляд, пішла якась абракадабра. Говорила вона російською.

– Ви отлілі? – строго уточнила реєстраторка.

Я сторопів.

– А що, процедура буде така болісна і довга?

– Обикновєнная процедура, ви что, у окуліста ні разу не били? Так ви отлілі?

– Е-е-е … Ну як вам сказати …Вдома ще … Але якщо треба, можу ще.

– Что нада?

– Ну як що? В туалет сходити …

Реєстраторка якось неприродньо витріщила нерозуміючі очі і каже:

– Мужчіна, перестаньтє говоріть глупості. Я вас єще раз спрашіваю, ви отлілі із самовара?

Наголос було зроблено на слово «з самовара». Тут вже я зовсім розгубився.

– З якого самовара?

– Та-ак, – реєстраторка ледь стримувалася, – мужчіна! Ви можете сказать толком, кто вас запісал к Валентіну Сергєєвічу?

ОФФ … Ну хоч ще одне нормальне людське питання.

– Звичайно можу. Записав Ігор Троценко, пацієнт вашого доктора і мій друг.

– А! Всьо панятна, так би сразу і сказалі – полегшено зітхнула реєстраторка. – Садітєсь, ждіте, вас сейчас прімут..

Я сів неподалік від реєстратури, але думки про відливання і про відливання з самовара зокрема, не давали мені спокою. Я не витримав:

– Дівчино, вибачте будь ласка, може, я щось не так зрозумів, але чому ви мене питали, відлив я і відлив я з самовара? Що це означало?

Реєстраторка втупилася на мене круглими очима, але через пару секунд вибухнула таким заливистим реготом, що доктор Валентин Сергійович вийшов відразу ж. Ледве відсміявшись, вона сказала:

– Да просто помімо вашего друга нам направіла єще одного пацієнта другая знакомая. Ліля із ресторана «Самовар».