-Не забувай, будь ласка, що ти в гостях. – І що? У мене режим

Мабуть я притягувала схожі історії в своє життя, поки урок не винесла.

Знімала у Львові кімнату в двокімнатній квартирі. У сусідів була молода пара, відносини у нас були прекрасні, тому і до мене і до них на пару-трійку днів приїжджали гості.

І тут мені написала однокурсниця, з якою жили разом на першому курсі, але після універу вона поїхала назад в Закарпаття.

Загалом, Настя просила дати притулок на три дня її найкращому другу, який у справах приїхав у Львів. Розкладачка в мене була, тому я погодилася. До того ж графіками збігалися, йшов він раніше за мене, приходив трохи пізніше тільки ночувати.

в день приїзду зустріла його на вокзалі, ​​він привіз фруктів і трояндочку. Здався цілком адекватною доброзичливою людиною.

Тим більше подруга за нього ручалася

Вранці наступного ж дня я прокинулася о п’ятій ранку від якогось мукання. Спросоння і не зрозуміла відразу. Як тільки більш-менш продерла очі, побачила гостя в позі «лотоса».

Вранці я дуже зла, тому сказала, що заважає мені спати. І тут він видає: «у мене режим, якого потрібно дотримуватися».

Так і прожив у мене цей товариш менше доби, подрузі пояснила ситуацію – вона була в шоці.

Товариш цей їй через пару місяців написав, вибачився. Довго ж доходило. Причому я його не виганяла, його образило те, що я порушила його медитацію. І мабуть через те, що робити це категорично не можна він тут же підшукав інше житло.

Після цього я ось задумалася, а якщо взяти людину, у якого дійсно важливий режим? Для здоров’я або щось подібне (ніс там в 5 ранку промивати, наприклад). Хто тоді не правий? Той, хто не подбав про житло або той, хто дав притулок погостювати?