Я не хочу утримувати свою дівчину! А вона не хоче змінюватися. Я вже не знаю, що робити

Spread the love
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Моя дівчина заробляє дуже мало, я не знаю, як їй натякнути на те, що пора щось робити. Вона не чує мене. Їй подобається жити за мій рахунок, а мене це напружує. Я ніби її утримую, а як же рівність у відносинах?

Я не даю їй гроші на всі її «хотілки», але квартплата, оплата рахунків, розваг, їжі лежить повністю на мені. Вона в бюджет вкладає лише 30% і вважає, що цього цілком достатньо, «вона ж дівчина».

Мої батьки навчили мене абсолютно по-іншому розподіляти обов’язки, тому і її байдужість до нашого фінансового стану мене лякає. Ні, я не думаю, що величина зарплати може стати причиною нашого розлучення, однак її лінь і пасивність псують наші стосунки. Чим це закінчиться? Сам не знаю!

Мої друзі мене підтримують. Вони теж будують відносини з дівчатами і ставлять гостро матеріальне питання. Не буду стверджувати, чи зв’язувалися вони з бідними або ледачими панянками, адже все залежить від виховання. Багато з них навіть розлучилися зі своїми улюбленими з цієї причини, адже одній людині складно все тягнути собі.

Розбіжність в поглядах на життя – ось і основна причина розбіжностей в парі.

У наших стосунках проблема виявилася в грошах. Мені прикро, адже до сих пір ми не прийняли обопільного рішення. Друзі мені радять кинути цю дівчину і знайти таку, виховання якої буде адекватним. Тільки люди старого гарту вважають, що заробляти гроші повинен чоловік, сучасні пари разом працюють в ім’я щасливого майбутнього.

Однак я не хочу з нею розлучатися. Я її люблю, але хочу навчити економити, раціонально використовувати свої кошти і примножувати дохід. Мені здається, розставання – це крайній вихід із ситуації.

Можливо, мені треба порадитися з мамою. Вона може підібрати ті слова, які не образять мою дівчину. Вона у мене ліберальна і мудра жінка, повинно допомогти. Адже я сам не можу знайти підхід до своєї дівчини. Мені потрібен вектор, по якому я буду рухатися.

Якщо врятувати наші відносини не вдасться, я не буду засмучуватись, адже зробив все, що в моїх руках. Може, я так виправдовую свій провал, але іншого виходу я не бачу.

Миритися з її пасивною позицією я не буду, адже після заміжжя ситуація лише погіршиться. А брати приклад з моїх друзів теж не хочу – я ж не буду кидати улюблену дівчину і шукати «більш зручний варіант» після кожної конфліктної ситуації.

  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •