Вона побачила хлопця з іншою. Через злість хотіла все закінчити, але дід дав безцінну пораду

Марія забігла в під’їзд у нестямі від злості. Їй хотілося все трощити, ламати і трощити, а все через Івана. Вона навіть дверима грюкнула від злості, а потім зупинилася, оскільки побачила на кухні діда. Він сидів за столом, на якому стояв чай ​​і лежала відкрита книга, ось тільки він її не читав, а розглядав щось прямо перед собою.

Марія знала, що це була фотографія однієї молодої дівчини. Дід часто так робив, коли бабуся кудись йшла. А потім вона поверталася, брала в руки книгу, бачила там цей знімок і гірко плакала.

Маленька Марія ніколи не наважувалася поставити це питання. Але не сьогодні. Сьогодні, вона була сповнена рішучості.

– А хто це?

Чоловік миттєво сховав фотографію в книгу і відпив чай ​​з чашки.

– А, це ти онучка.

– Так, хто це?

Дід трохи задумався, а потім відповів:

– Це – кохання всього мого життя …

Марія наполегливо мовчала, а дід продовжив свою розповідь.

***

– Галя, а тобі з хлопців хто подобається? – запитала подругу Оля.

– Так ніхто, якщо чесно.

– Ну як це! Он поруч з тобою Микола ошивається. Завидний жених, все при ньому! Та й в тебе закоханий. Кажуть, що ваші батьки вже навіть домовилися про весілля.

– Не знаю, мені про це ніхто не говорив.

Тоська завжди заздрила Галі, тому що таємно була закохана в Миколи. Вона вперто не розуміла, чому він вибрав не її, адже вона була найкрасивішою дівчиною в селі. До того ж, Галя його взагалі не любила. Чому така несправедливість?

Так Микола і продовжував бігати за Галею, яка вперто його відкидала. А Оля той же час не могла придумати, як звернути на себе увагу.

***

– Оля, а ви сьогодні на танці йдете? – запитала Галя подругу.

– Йдемо, а що?

– З вами хочу, – відповіла Галя.

– Ти ж не любиш танці, – здивувалася Оля.

– Відчуваю, що сьогодні потрібно піти. Серце підказує.

Так вони і пішли на танці. Під самим клубом Галя зупинилася і сказала, що хочеться залишитися на вулиці і подихати свіжим повітрям. Подруги тільки посміхнулися і пішли всередину.

Раптом, на порозі з’явилася компанія хлопців. Петро практично ніколи не ходив в клуб. Мама його жила бідно, тому доводилося часто їй допомагати. А сьогодні вона просто насильно відправила його трохи відпочити і розважитися. Він взагалі не знав, навіщо йде в цей клуб. На вулиці він побачив Галю і відразу ж до неї підійшов.

– Петро.

– Галя, – посміхнулася дівчина.

Вони навіть не зайшли всередину, відразу вирушили гуляти по сільським вулицях. Хлопці просто посміхнулися і махнули рукою.

З тих пір вони були нерозлучні, ось тільки обидві родини були проти цього союзу. Мама Галі намагалася розрекламувати їй Миколу. Вона була проти Петра, адже він був з бідної сім’ї. А ось мати Петра вже знайшла для себе ідеальну невістку – Оленку.

Час летів і Петру довелося їхати в місто на навчання. Всі говорили, що після цього вони розійдуться. Навіть намагалися вселити їм, що у кожного нова пара з’явилася, але вони не вірили. Обидвоє наполегливо чекали канікул.

Того дня Петро залишився вдома, щоб допомогти матері, але отримав записку від Галі: «Зустрінемося на нашому місці, о 8 годині вечора. Галя”.

Він цього дуже здивувався, адже попереджав дівчину, що сьогодні буде зайнятий і все ж вирішив піти. Раптом що трапилося. А коли прийшов на місце зустрічі, то побачив як Галя виходить з лісу з Миколою. У серці защеміло, але він продовжив ховатися і стежити за ними. Після цього вони розлучилися і Петро зробив пропозицію Олені.

Потім Петро дізнався, що Галя теж отримала подібну записку, тільки на місці її чекав Микола. Той, хто це задумав, знав, що Петро прийде і побачить їх разом. Виявилося, що в лісі Галя ще раз сказала хлопцю, що їм не судилося бути разом. А той просто запропонував її провести. Ось така от історія.

– І що, Марія вийшла заміж за Миколу?

– Ні, так і залишилася одна.

– А ти шкодуєш, про те, що так сталося?

– Ні, онучка, тому що в іншому випадку, у мене б не було таких чудових дітей і онуків. Чув, у тебе теж щось сталося. Я ж не просто так тобі цю історію розповів.

– Так, подруга розповіла, що бачила Івана з іншою. Розмовляли вони … Бісить.

– А ти що думаєш?

– Я знаю, що він мене любить і тільки зі мною бути хоче.

– Ну ось і все, слухай своє серце!

А як би ви вчинили на місці Петра?