Вперше за останні 15 років я залишився без роботи, але ні про що не шкодую

Пишу про себе, тому що з’явився вільний час. Вперше за останні 15 років я залишився без роботи, але ні про що не шкодую.

У 24 роки я одружився з найпрекраснішою дівчиною на світі. Принаймні, я так думав. Але в шлюбі я навіть роки не пробув – вона зустріла якогось колишнього однокласника. Завела собі коханця. Я з цим змиритися не зміг. В результаті розлучення і глибока депресія.

На роботі всі знали про мою ситуацію і начальниця стала лікувати мене трудоголізмом. Навалювалось все більше і більше роботи. Доходило часом до того, що у мене в місяць був всього один вихідний. З роботи повертався зазвичай не раніше ніж о десятій вечора. Часто затримувався до одинадцятої. І знаєте, відлягло. Якось проблеми на особистому фронті відійшли на другий план. У подібному режимі працював останні 15 років. Минулого тижня я так сильно посварився з начальницею, що написав заяву на звільнення. Вона подумала, що я блефую і підписала її. Вирушив до відділу кадрів і в бухгалтерію. На наступний день я покинув компанію

У перший день після звільнення так страшно було … Я навіть передати не можу. Хотілося вже тоді побігти на роботу і попроситися назад, але стримався. А через день я сів і розсудливо подумав … “А для чого мені взагалі тепер працювати?”. Грошей заробив стільки, що до кінця життя вистачить. Всі гроші відкладав на депозит або купував акції. Зараз дохід з акцій вже більше моєї заробленої плати. Я навіть не зміг придумати, для чого мені далі працювати, коли велика частина життя вже пройшла. За кордоном я не був, на шашлики не їздив, друзів всіх розгубив, нові відносини не завів, дітей немає.

Помітив, що вдома у мене ремонт не роблений був ще з початку 90-х, а на своїй голові тепер більше сивого волосся ніж русявого …

Я не скаржуся, просто прикро за те, що розтринькав кращі роки свого життя.